logo
UA | RU

(всі дзвінки безкоштовні)

або

Ми робимо реальної Вашу надію

logo
0 800 211 333

(всі дзвінки безкоштовні)

або

+38 044 538 03 00 Зворотний дзвінок
UA  |  RU

Ми робимо
реальною Вашу
надію

Швидкий запис на консультацію до лікаря
заповніть просту форму і чекайте дзвінка нашого фахівця

Рак молочної залози

Пухлина молочної залози

Рак молочної залози (РМЗ) — найпоширеніше онкологічне захворювання серед жінок. Становить близько 20% в структурі онкологічної захворюваності жіночого населення. РМЗ — єдина пухлина, від якої однаково страждають жінки всього світу.

Рівень захворюваності на РМЗ має тенденцію до постійного зростання в усіх країнах — членах Всесвітньої організації охорони здоров’я. З урахуванням тенденції поступового старіння населення планети приріст захворюваності на РМЗ становить близько 1,5% в рік.

У 2018 р в усьому світі діагностували понад 1 500 000 нових випадків РМЗ, і понад 500 тис. осіб складали жінки, що померли від захворювання. Подібна ситуація спостерігається в більшості розвинених країн світу. Найвища захворюваність РМЗ в індустріально розвинених країнах Північної Америки, Австралії, Західної і Північної Європи. РМЗ дедалі більше поширюється в країнах, що розвиваються, за рахунок подальшої урбанізації та прийняття західного способу життя (фізична інертність, надлишкова маса тіла, пізні перші пологи, скорочення числа пологів і тривалості грудного вигодовування). Так, більше половини (53%) нових випадків РМЗ і 70% смертей диспропорційно доводиться на країни з економікою, що розвивається, в яких проживають 82% населення земної кулі.

Згідно з прогнозами Міжнародної асоціації з вивчення раку, до 2030 року кількість хворих на РМЗ складе 2 100 000 чоловік.

РМЗ найчастіша форма раку, яка трапляється в перебігу життя у 1 з 13 жінок у віці від 13 до 90 років. У той же час, РМЗ друге за частотою після раку легенів онкологічне захворювання в популяції в цілому (з огляду на чоловіче населення), що є другою найпоширенішою причиною смертності від злоякісних новоутворень після раку легенів.

В Україні також, як і в більшості країн світу, рак молочної залози займає 1-е місце в структурі онкологічної захворюваності та смертності від злоякісних новоутворень у жінок. Захворюваність на РМЗ в нашій країні щорічно збільшується на 1-2%. Щороку діагностується 6 500 нових випадків цього захворювання.

Згідно з даними Національного канцерреєстру, найвищі показники захворюваності на рак грудей відзначаються в у жінок старше 60 років. При цьому найбільш небезпечний вікової відрізок часу, коли ризик захворіти на РМЗ найбільш високий, вік 50-80 років.

Особливе занепокоєння викликають загрозливі тенденції омолодження РМЗ. У молодих жінок починаючи з 30 років істотно частішають випадки захворювання. Так, за останні 10 років в Україні частота виникнення РМЗ у жінок у віці від 19 до 39 років зросла на 35%.

Ця небезпечна тенденція змушує шукати шляхи прискорення впровадження сучасних технологій скринінгу, ранньої діагностики, лікування, а також оптимізації заходів із профілактики — запобігання цьому грізному захворюванню.

Рання діагностика РМЗ та успішне лікування

В Україні щорічно у кожної четвертої-п’ятої жінки РМЗ діагностують на III-IV стадії. Через несвоєчасне звернення жінок до онкологів-мамологів ефективність спеціалізованого (онкологічного) лікування значно знижується.

У зв’язку з цим щорічна смертність від РМЗ становить майже половину від щорічної захворюваності у жінок в Україні.

У той же час в США щорічні показники смертності серед американок в співвідношенні зі щорічною захворюваністю в 3 рази нижчі, ніж в Україні. Згідно з даними Національного інституту раку, вилікувати РМЗ можливо, однак за умови його виявлення на ранніх стадіях: на І стадії — у 95% жінок, на ІІ стадії — у 80% жінок, а на ІІІ стадії вже тільки у 50% жінок.

Як показує європейський досвід, виявлений на ранніх стадіях РМЗ (0-І-ІІ) у приблизно 90% жінок є виліковним.
Світовий досвід також свідчить, що виявлення пухлини в молочній залозі до її клінічних проявів дозволяє виконувати органозберігаючі і реконструктивно-пластичні операції при РМЗ і забезпечує 20-річну виживаність у 92%-98% пацієнтів.

Захворювання також зустрічається у чоловіків. На частку чоловічого населення припадає 0,9%-1,7% загального числа випадків РМЗ (співвідношення хворих жінок і чоловіків — 135:1).

Рак молочної залози: причини і фактори ризику

Рак молочної залози — складне гетерогенне захворювання, що виникає внаслідок взаємодії генетичних і негенетичних факторів ризику (ФР) і характеризується неконтрольованим зростанням змінених клітин.

Фактори ризику РМЗ можна об’єднати в 4 групи:

  • сімейний анамнез (спадковий рак);
  • репродуктивні (ендокринні ФР);
  • ФР навколишнього середовища та способу життя;
  • ФР, пов’язані з патологією тканини молочної залози.

Пухлина частіше розвивається з клітин епітелію проток і/або часточок паренхіми молочної залози. З віком кількість випадків захворюваності на РМЗ збільшується.

Більшість випадків РМЗ (70-80%) виникають спорадично (спорадичний РМЗ), внаслідок порушень в геномі соматичних клітин. Спадкові, або гермінальні мутації виникають в статевих клітинах або заплідненій яйцеклітині і характеризуються найвищою ймовірністю розвитку РМЗ (спадковий РМЗ).

До 5-10% всіх випадків РМЗ у жінок і 4-40% РМЗ у чоловіків пов’язані з успадкованою мутацією в одному високопенетрантному гені схильності (BRCA 1, BRCA 2, TP 53, PTEN, CDH1).

Спадкові мутації відрізняє вертикальна передача від матері або батька, молодий вік захворювання, аутосомно-домінантний тип спадкування і розвиток паралельно пухлин інших локалізацій.

Мутації в генах BRCA 1 та BRCA 2 — основна причина спадкового РМЗ (20-60% випадків). Мутації в генах BRCA 1 і BRCA 2 дуже рідко зустрічаються в загальній популяції (1 з 300 1 з 800), проте в окремих етнічних групах частота їхня висока (популяції єврейок ашкеназі 1 з 40).

Ці мутації не зчеплені зі статтю і передаються від обох батьків. Гени BRCA 1 і BRCA 2 грають ключову роль в процесах репарації ДНК.

Клініко-морфологічні форми раку молочної залози

Клінічні прояви злоякісних новоутворень молочної залози різноманітні. За формою росту пухлини розрізняють вузловий і дифузний рак молочної залози.

Найчастіше зустрічається вузлова форма РМЗ, яка проявляється у вигляді безболісного вузла щільної консистенції, що пальпується, без чітких меж. У міру зростання пухлини на шкірі молочної залози можуть проявитися такі симптоми: лимонна кірка, втягнутість соска, складчастість, апельсинова кірка (досить пізній симптом).

Дифузну форму РМЗ поділяють на п’ять клінічних форм (набряково-інфільтративну, маститоподібну, еризипелоїдну (бешихоподібну), панцирну і лімфангоітичну), кожна з яких має свої особливості перебігу та характерні специфічні симптоми.

  • Зокрема, для набряко-інфільтративного раку молочної залози характерне підвищення температури шкіри, щільна консистенція новоутворення, а на УЗД може визначатися потовщення шкіри.
  • При бешихоподібному РМЗ на поверхні молочної залози візуально визначаються множинні вузлики, які поширюються на шкіру грудної стінки і шию. Новоутворення відзначається швидким метастазуванням в регіонарні лімфатичні вузли і віддалені органи.
  • Для маститоподібної форми раку молочної залози характерною ознакою є збільшення грудей в обсязі. Це відбувається тому, що пухлина швидко росте, а на шкірі в області новоутворення можуть візуально визначатися рожеві плями (лімфангіт) і підвищення температури шкіри.
  • Панцировидна форма РМЗ отримала свою назву через ураження шкіри молочної залози у вигляді панцира. Характерною ознакою є яскраво-червоний колір шкіри в місці локалізації злоякісного новоутворення.
  • Рак Педжета клінічно проявляється у вигляді ураження шкіри соска або паренхіми (проток) молочної залози у вузловій формі. У переважній більшості випадків (65%) першим симптомом захворювання слугує свербіж, печіння і/або ерозія соска з утворенням кірки. У 25% пацієнтів ці симптоми супроводжуються пальпованим вузловим утворенням у молочній залозі. І тільки у 10% пацієнтів перший симптом поява пухлини в молочній залозі.
  • Першою симптоматикою за прихованого (окультного) раку молочної залози збільшені пахвові лімфовузли, уражені метастазами, при цьому пухлина в самій молочній залозі клінічно не проявляється. Це часто є причиною неправильно встановлених діагнозів, в результаті чого пацієнтку можуть лікувати від іншого захворювання, а до мамолога-онколога вона потрапляє вже на етапі розвитку метастазів.

Ефективність спеціалізованого (комбінованого і комплексного) лікування та прогноз при раку молочної залози залежить від стадії, на якій було виявлено захворювання. Тому при виявленні будь-яких тривожних симптомів у молочній залозі слід негайно звернутися до онкомамолога.

Лікування

Сучасні підходи в комбінованому, комплексному і інших видах спеціалізованого лікування жінок з раком молочної залози передбачають мультидисциплінарні консиліуми, до складу яких входять: онкомамологи (онкохірурги), хіміотерапевти (клінічні онкологи), радіаційні онкологи і фахівці в області клініко-інструментальної, лабораторної та онкопатоморфологічної, молекулярно-генетичної діагностики.

Такий підхід дозволяє розробити в кожному випадку захворювання програму спеціалізованого (онкологічного) лікування, яке буде максимально ефективним і щадним.

Тому перед онкомамологом стоїть завдання не тільки зробити все можливе для збільшення тривалості життя цих важких хворих, але і зберегти і поліпшити їхню якість життя під час і після закінчення лікування.

Найкращих результатів у лікуванні РМЗ дозволяють досягти програми комплексного та комбінованого лікування, які включають:

  • хірургічне лікування;
  • променеву терапію;
  • медикаментозне лікування (хіміотерапія);
  • радіохірургічне лікування доброякісних і злоякісних пухлин, солітарних і множинних метастазів РМЗ на системі КіберНіж.

Якісне, ​​а відповідно — ефективне лікування раку молочної залози включає чотири основні підходи.

Лікування первинно-операбельного раку молочної залози

Незважаючи на стрімкий розвиток технологій у медицині, основним методом терапії раку молочної залози залишається хірургічне видалення злоякісного новоутворення і пошкоджених пухлиною навколишніх тканин молочної залози/видалення всієї молочної залози і регіонарних лімфовузлів у пахвовій області.

Сучасна хірургія РМЗ дозволяє досягти необхідного клінічного ефекту без значних візуальних дефектів на ранніх стадіях захворювання. Застосовуються методики органозберігальних і реконструктивно-пластичних операцій, силіконові експандери і ендопротези.

Лікування місцево-поширеного РМЗ

Для захворювання на II-IV стадіях характерне ураження регіонарних лімфатичних вузлів, частіше все в пахвовій області. Тому хірургічне лікування полягає не тільки у видаленні злоякісної пухлини, а й певних лімфовузлів або груп лімфовузлів, після чого застосовується також променева терапія, поліхіміотерапія.

Лікування метастатичного РМЗ

У лікуванні метастатичного раку молочної залози, при якому метастази розповсюджуються в інші органи і тканини, найбільш ефективне радіохірургічне лікування на системі КіберНіж (CyberKnife G4) солітарних (поодиноких) і груп метастазів. За наявності множинних метастазів, як правило, застосовується хіміотерапія.

Хірургічне лікування

Значення збереження молочної залози для психологічної, фізичної, соціальної, трудової та сімейної реабілітації жінки, хворої на РМЗ, після радикального лікування важко переоцінити. Цим пояснюється стійка тенденція до зменшення обсягу оперативних втручань при РМЗ і розвитку органозберігаючих операцій в останні десятиліття.

У зв’язку з цим нині при оперативному лікуванні РМЗ застосовується органозберігаючі підходи. У більшості випадків проводиться лампектомія, під якою розуміють видалення пухлини в межах здорових тканин без значного їх видалення.

Лампектомію виконують при невеликих пухлинах, сприятливих гістологічних та молекулярно-генетичних характеристиках пухлини, відсутності пухлинних клітин у краях резекції.

Інші методи оперативного втручання при раку молочної залози включають більш складні радикальні резекції молочної залози (мастектомія) і частини навколишніх тканин, залежно від стадії захворювання, віку пацієнтки і наявності супутніх захворювань.

Онкопластичні резекції та реконструктивно-пластичні операції за РМЗ

Важливим результатом спеціалізованого лікування є не тільки максимальна його ефективність збільшення тривалості життя пацієнток, але і поліпшення їхньої якості життя.

Тому пріоритетним напрямком в сучасній онкомамології є функціонально щадне і органозберігальне лікування, яке полягає в поєднанні етапів хірургічного видалення пухлини і хірургічної реабілітації.

Питання про тактику хірургічного лікування в Клініці Спіженко вирішуються на міждисциплінарному консиліумі, в якому беруть участь лікарі всіх напрямків онкологічного центру. Всі нюанси з приводу техніки операції, відновлення форми та об’єму молочної залози обговорюються з пацієнткою і її родичами перед початком хірургічного лікування.

Променева терапія IMRT

Серед інших методів комбінованого і комплексного лікування раку грудей променева терапія (радіотерапія) застосовується найбільш часто.

Неоад’ювантна променева терапія застосовується з метою зменшення обсягу пухлини молочної залози і метастазів в регіонарних лімфатичних вузлах перед проведенням оперативного втручання.

Неоад’ювантна променева сприяє збільшенню кількості виконуваних органозберігаючих операцій (ВЗГ) на молочній залозі.

лучевая терапия

Лінійний прискорювач Elekta з функцією IMRT для делікатної променевої терапії

Променева терапія застосовується також з метою додаткового локального опромінення ложа видаленої пухлини (буст), з метою зниження ризику іпсилатеральних рецидивів РМЗ.

Пухлини молочної залози план лікування на лінійному прискорювачі, з розподілом доз опромінення для різних типів біологічних тканин

Ад’ювантна променева терапія застосовується:

  • з метою опромінення післяопераційного або постмастектоміческого рубця і шляхів регіонарного лімфовідтоку;
  • при рецидивах в тканини молочної залози після ОЗО і в післяопераційному або постмастектомічному рубці;
  • при виконанні реконструктивно-пластичних операцій у жінок, хворих на РМЗ з ураженням метастазами аксилярних лімфатичних вузлів, HER2-позитивним, тріпл-негативним (базальним підтипом) фенотипом, з метою зниження частоти местнорегіонарного прогресування у хворих з клінічними і біологічно несприятливими варіантами РМЗ.

Радикальна променева терапія. Як правило, застосовується в поєднанні з інтенсивним хіміогормональним лікуванням при неоперабельному РМЗ (більшість випадків стадії Т4d; наростання вторинного набряку молочної залози або м’яких тканин плечового пояса з боку ураження при стадії Т4d; поєднане ураження однойменних парастернальних і аксилярних лімфатичних вузлів; випадки стадії N3 з ізольованим ураженням однойменних надключичних лімфатичних вузлів, або в разі відмови пацієнтки від операції з причин, не пов’язаних з поширеністю пухлинного процесу).

Паліативну променеву терапію призначають для зони первинного ураження у хворих на РМЗ з диссемінованою пухлиною в разі прогресування локального процесу, що загрожує наростанням набряку, плекситу, розпадом і кровотечею.

Кожна з методик променевої терапії вимагає високої точності підведення пучка на пухлину молочної залози для того, щоб запобігти пошкодженню здорових тканин, що оточують зону ураження. З цієї причини методики променевої терапії, які не передбачають подачу іонізуючого випромінювання в точно визначені зони складної форми, зазначені на тривимірній візуалізації розташування пухлини в молочній залозі (а саме такою є IMRT-променева терапія в Клініці Спіженко), не відповідають сучасним вимогам.

IMRT-променева терапія в Клініці Спіженко – це технологія високоточної променевої терапії, при якій використовуються лінійні прискорювачі, що забезпечують дозоване випромінювання на пухлину і прилеглі до неї тканини, що дозволило зробити променеве лікування незамінною складовою сучасного лікування РМЗ.

Найважливіша перевага технології IMRT в променевій терапії для пацієнта – це можливість доставити необхідну дозу в кожну точку необхідної області, не торкнувшись інших тканин. У лікуванні пухлин складної форми домогтися ефективності без технологій рівня не нижче IMRT – вкрай складно. Саме променева терапія IMRT, яка досягає необхідної об’ємної форми зони опромінення за рахунок перетину полів складної форми, які направляються з різних кутів, дозволила зробити променеве лікування пухлин незамінною складовою сучасного лікування пухлин, в тому числі раку молочної залози.

Медикаментозна терапія

Дія хіміотерапії (ХТ) спрямована на знищення (елімінацію) ракових клітин, пригнічення їх росту і поширення.

5 основних видів ХТ раку молочної залози:

  • Індукційна ХТ РМЗ застосовується на пізніх стадіях РМЗ.
  • Неоад’ювантна (передопераційна) ХТ РМЗ застосовується при умовно-операбельному і первинно-неоперабельному місцевопоширеному РМЗ ІІІ А-ІІІ С стадій з метою зменшення стадійності пухлинного процесу.

Необхідність неоад’ювантної ХТ для первинно-операбельних стадій ІІ А і ІІВ РМЗ слід оцінювати індивідуально, враховуючи запланований обсяг операції, молекулярний підтип пухлини і практичний бік питання в цілому.

Основні цілі неоад’ювантної ХТ: досягнення повної патоморфологічної ремісії; зменшення обсягу первинної пухлини, розмірів і кількості уражених метастазами лімфатичних вузлів; планування ад’ювантного лікування; елімінація можливих клінічно невизначених метастазів.

химиотерапия

Хіміотерапія раку у Клініці Спіженко

  • Ад’ювантна (післяопераційна) ХТ РМЗ застосовується при ураженні метастазами регіонарних лімфатичних вузлів (ураження метастазами більше 4 лімфовузлів є абсолютним показанням; при ураженні менше 4 лімфовузлів ад’ювантна ХТ абсолютно показана пацієнткам з HER 2-позитивним і тріпл-негативним фенотипами РМЗ; для інших груп рішення приймається з урахуванням додаткових факторів прогнозу).

За наявності пухлини молочної залози понад 0,5-1 см при високому і помірному ризику прогресування РМЗ (ад’ювантна ХТ абсолютно показана пацієнткам з HER 2-позитивним і тріпл-негативним фенотипами РМЗ; в інших випадках необхідний облік додаткових чинників прогнозу).

Основні цілі ад’ювантної хіміотерапії: елімінація можливих клінічно невизначених метастазів; запобігання розвитку рецидиву; збільшення загального виживання (ОВ) і безрецидивної виживаності (БРВ) пацієнток, хворих на РМЗ.

  • Регіонарна ХТ – введення цитостатиків в уражений пухлиною орган (молочну залозу), якщо не вдається досягти їхньої терапевтичної концентрації при системному введенні.
  • Паліативна ХТ застосовується при лікуванні метастатичного РМЗ.

Основні цілі паліативної хіміотерапії раку молочної залози: досягнення клінічної ремісії і її утримання в плині максимально тривалого часу; збільшення тривалості життя жінок, хворих на РМЗ, і поліпшення якості їхнього життя.

Хіміотерапія може застосовуватися як самостійний метод і в складі комбінованого і комплексного лікування.

Гормонотерапію (тамоксифен, фарестон, ралосіфен, аримідекс, летрозол, аромазин, фульвестрант) призначають жінкам, хворим на РМЗ з люмінальними (гормонозалежними) А і В фенотипами.

Види гормонотерапії раку молочної залози:

  • Неоад’ювантна (передопераційна) гормонотерапія призначається хворим на РМЗ в постменопаузі в разі високої гормоночутливості пухлини молочної залози і може бути адекватною альтернативою ХТ.
  • Ад’ювантна (післяопераційна) гормонотерапія показана практично всім пацієнткам, хворим на РМЗ, з будь-якою експресією рецепторів естрогену і прогестерону, навіть мінімальною, незалежно від віку, менопаузального статусу і статусу HER-2.

Винятком можуть стати випадки РМЗ з пухлиною менше 0,5 см при інтактних лімфовузлах і сприятливих прогностичних факторах.
Паліативна гормонотерапія показана при лікуванні метастатичного РМЗ.

Таргетна терапія (трастузумаб, пертузумаб, трастузумаб – эмтанзин, трастузумаб – дерукстекан, лапатиніб, нератиніб) призначається жінкам, хворим на РМЗ з HER-2-позитивними пухлинами.

Види таргетної терапії раку молочної залози:

  • Таргетна неоад’ювантна терапія РМЗ в поєднанні з ХТ, що застосовується до хворих на РМЗ з HER-2-позитивним фенотипом, значно покращує результати лікування.
  • Таргетна ад’ювантна терапія РМЗ показана при пухлинах більше 1 см в разі виявленої експресії або ампліфікації гена HER-2/neu, незалежно від залучення лімфатичних вузлів, віку та інших прогностичних критеріїв.

Необхідність застосування таргетної терапії при пухлині менше 1 см поки залишається спірним питанням.

  • Таргетна паліативна терапія метастатичного РМЗ показана всім хворим на РМЗ, що мають відповідну мішень-експресію або ампліфікацію гена HER-2/neu.
  • Таргетний агент (трастузумаб) слід комбінувати з ХТ або гормонотерапією. Після прогресування метастатичного РМЗ лікування трастузумабом може бути продовжено за умови зміни ХТ. За резистентності до трастузумабу рекомендований лапатиніб. Застосування комбінації «лапатініб + кселода» ефективна при метастатичному ураженні головного мозку у HER 2-позитивних випадків РМЗ.

Медикаментозна терапія раку молочної залози в Клініці Спіженко проводиться відповідно до рекомендацій Breast Cancer, Version 3.2020, NCCN Clinical Practice Guidelines in Oncology.

Радіохірургія на системі КіберНіж

Клиника Спиженко: высокотехнологичная система для стереотаксической медицины Кибер Нож (CyberKnife G4)

Радіохірургічна система КіберНіж (CyberKnife G4)

КіберНіж (CyberKnife) в Клініці Спіженко — унікальна роботизована система, яка застосовується для неінвазивного (безкровного, безболісного) лікування пухлин доброякісної і злоякісної природи.

У конструкції КіберНожа застосовані 2 головних принципи: генерація електромагнітного випромінювання за допомогою лінійного прискорювача і роботизований маніпулятор, що дозволяє підводити іонізуюче випромінювання до будь-якої частини тіла з різних напрямків.

Роботизированний маніпулятор направляє лінійний прискорювач з 1400 точок, має 6 ступенів свободи, дозволяє синхронізувати рух системи КіберНіж (CyberKnife) з амплітудою дихання пацієнта і з неймовірною точністю (менше 0,4 мм) направляє дози іонізуючого випромінювання в пухлину.

Високу результативність КіберНіж показує при лікуванні доброякісних і злоякісних пухлин невеликих розмірів таких органів: головний і спинний мозок, хребет, легені, печінка, підшлункова залоза, передміхурова залоза, нирки і віддалених метастазів злоякісних новоутворень, в тому числі на РМЗ.

Остання версія КіберНожа в Клініці Спіженко — інструмент, за допомогою якого можна лікувати злоякісні новоутворення в будь-якій точці тіла за сучасними протоколами.

Клінічні дослідження

На базі клініки діє Центр клінічних досліджень, в якому регулярно проводиться набір пацієнтів за різними протоколами. Клінічні дослідження — це можливість отримати лікування раку новітніми препаратами хіміо-, таргетной та імунотерапії, які будуть доступні в медичній практиці не раніше ніж через 5 років.

Дізнатися більше про клінічні дослідження, а також подати заявку на участь, можна за посиланням.

Діагностика

Дуже часто жінки звертаються за допомогою до фахівця, коли виявляють у себе тривожні симптоми, але нерідко захворювання діагностується також під час профілактичного огляду у лікаря і діагностичного скринінгу молочної залози.

Характерні для РМЗ симптоми проявляються, як правило, коли захворювання вже активно розвивається. З моменту звернення за медичною допомогою і подальшого проведення клініко-інструментальних, лабораторних і патоморфологічних досліджень, з метою підтвердження діагнозу, проходить чимало часу.

Діагностувати РМЗ на ранніх стадіях розвитку (0 і 1 стадії), коли лікування найефективніше, допомагають спеціальні діагностичні дослідження — мамографія і УЗД молочних залоз, які рекомендовано жінкам проходити 1-2 рази на рік.

Якщо після фізикального обстеження у онкомамолога з’являться підозри на РМЗ, жінці необхідно буде також пройти додаткову діагностику для встановлення остаточного діагнозу, включаючи КТ, МРТ-дослідження з метою визначення стадії РМЗ, гістологічної структури пухлини, імуногістохімічного фенотипу.

У діагностиці пухлин молочної залози застосовуються:

Цифровий мамограф Lilyum (Metaltronica, Италия)

Цифрова мамографія. Неінвазивне діагностичне дослідження, в якому для виявлення найменших ущільнень і новоутворень молочної залози використовуються низькі дози іонізуючого випромінювання.

Мамографія є традиційним методом дослідження молочних залоз при підозрі на онкологічне захворювання навіть при невеликих розмірах пухлини. Даний метод діагностики показує високу ефективність при обстеженні жінок у віці старше 40 років, залозисті тканини яких частково замінені жировими.

Менше ніж в 15% випадків мамографія дає хибно-позитивний результат. Це додатковий стрес для жінки, проте в більшості випадків після повної діагностики (УЗД, повторна мамографія, біопсія) первинний діагноз не підтверджується.

Регулярне проходження мамографії допомагає у ранньому виявленні раку молочної залози. Мамографія дозволяє діагностувати зміни в тканинах молочної залози задовго до того, як сама пацієнтка виявить у себе новоутворення. Згідно з рекомендацією ВООЗ, щорічний мамографічний скринінг з метою профілактики жінкам потрібно проходити з 40-ка років.

УЗД молочних залоз. На відміну від мамографії, для отримання зображення стану тканин під час ультразвукового дослідження використовуються можливості високочастотних звукових хвиль. УЗД — відносно недорогий і інформативний метод діагностики різних захворювань молочних залоз, в тому числі і раку.

Регулярне проходження УЗД молочних залоз з метою профілактики рекомендоване дівчатам і жінкам у віці до 40-ка років.

Це діагностичне дослідження дозволяє виявити кісти, припухлості, вузли, пухлини і новоутворення, що не пальпуються, розміром більше 1 см. На відміну від мамографії, за наявності великої кількості жирової тканини в грудях ефективність УЗД знижується. При виявленні підозрілих ділянок під час ультразвукової діагностики жінку направляють на інші дослідження для уточнення діагнозу.

Сучасний спіральний 32-зрізовий комп’ютерний томограф Siemens SOMATOM go.Up

Компьютерна томографія при раку молочної залози. КТ-дослідження, як і мамографія, використовує іонізуюче випромінювання для отримання пошарових рентгенологічних знімків молочної залози.

КТ з високою точністю відображає залозисту тканину молочної залози, протоки, лімфатичні вузли, грудну клітку, а також місце локалізації новоутворення, його обсяг, ступінь проростання в інші структури і тканини. КТ дозволяє оцінити ступінь злоякісності пухлини, виявити метастази раку в лімфовузлах та інших органах.

Комп’ютерна томографія молочних залоз застосовується перед початком лікування пацієнта, допомагаючи лікарям оцінити обсяг хірургічного втручання, скласти план променевого лікування на лінійному прискорювачі.

МРТ (магнітно-резонансна томографія) молочних залоз — один з найбільш інформативних інструментальних методів діагностики, який дозволяє з високою точністю діагностувати рак молочної залози і наявність метастазів в інших структурах. МРТ проводиться з внутрішньовенним контрастуванням — перед початком обстеження пацієнту вводиться спеціальна контрастна речовина, що активно поглинається раковими клітинами, і в результаті можна побачити ті пухлини, які практично непомітні без контрасту.

Siemens Magnetom Sola у Клініці Спіженко

Трепан-біопсія. Інвазивна діагностична процедура, під час якої під контролем УЗД проводиться взяття тканини новоутворення для подальшого гістологічного дослідження. Це хірургічна маніпуляція, при якій забір тканини новоутворення здійснюється через спеціальну голку трепан-пістолета.

Процедура трохи болюча і неприємна, виконується під місцевою анестезією. Даний метод діагностики застосовується тоді, коли інші методи показали наявність пухлини, і дозволяє отримати інформацію про те, чи є новоутворення доброякісним або злоякісним, наскільки захворювання агресивне і чи добре воно піддається лікуванню медикаментозною і променевою терапією.

Симптоми раку грудей

Основними клінічними проявами раннього злоякісного новоутворення молочної залози є наявність ущільнення в паренхімі молочної залози, що пальпується, виділення з соска, поява болю в одній з молочних залоз під час менструацій і дискомфорт при фізичних навантаженнях.

На пізніх стадіях РМЗ (великих розмірах пухлин молочної залози) з’являється низка нових симптомів:

  • Симптом умбілікації або симптом площадки — при підніманні молочної залози над пухлиною з’являється втягнення шкіри округлої або овальної форми.
  • Симптом Прибрама — при потягуванні за сосок пухлина підтягується за ним.
  • Симптом Кеніга — при притисканні долонею плазом молочної залози злоякісна пухлина не зникає.
  • Симптом Краузе — потовщення шкіри ареоли внаслідок ураження раковими клітинами лімфатичного сплетіння підареолярной зони.
  • Симптом Пайра — при захопленні шкіри над пухлиною двома пальцями справа і зліва утворюється не поздовжня, а поперечна складчастість.
  • Симптом Форже — розташування соска з ураженого боку вище горизонтальної лінії, проведеної через здоровий сосок.
  • Симптом Рі — при відведенні руки на ураженій стороні до прямого кута пухлина залишається нерухомою.

Перераховані симптоми не обов’язково є ознаками РМЗ, проте наявність хоча б одного з них є приводом для того, щоб негайно пройти огляд у онкомамолога.

Причини і фактори ризику РМЗ

Сімейний анамнез (спадковий РМЗ). Наявність РМЗ у родичів першого та другого лінії споріднення, особливо при збільшенні кількості хворих, наявність хворих до 50 років, двосторонньому РМЗ, РЯ і РМЗ у чоловіків.

Підвищення схильності при сімейному РМЗ пов’язане з наявністю одного і більше успадкованих дефектів в низькопенетрантних генах. До 5-10% випадків РМЗ у жінок і 4-40% РМЗ у чоловіків пов’язані з успадкованою мутацією в високопенетрантному гені схильності — BRCA ½, TP 53, PTEN, CDH1.

Репродуктивні (ендокринні) фактори. Репродуктивні фактори ризику (ФР), пов’язані з тривалим впливом ендогенних естрогенів на тканину молочної залози, підвищують ризик РМЗ: тривалий менструальний період за рахунок раннього менархе (до 12 років) і пізньої менопаузи (після 55 років), відсутність пологів, грудного вигодовування та прийом препаратів, що пригнічують лактацію.

Вік під час перших пологів і відсутність пологів. Перші пологи до 30 років і повторні пологи знижують ризик РМЗ на довгий час. У породіль, що вперше народили після 30 років, ризик вищий більш ніж на 50%  порівняно з тими, хто народив до 20 років. У тих, хто вперше народив після 35 років, ризик ще вищий. Вагітність формує стійкість до канцерогенезу, а пізня вагітність стимулює канцерогенез.

Тривале грудне вигодовування протягом року і більше знижує ризик РМЗ. Що триваліша лактація, то нижчий ризик.
Менопаузальна гормонотерапія з використанням естроген-прогестагенних препаратів асоціюється з помірним підвищенням ризику РМЗ і смертності від нього. Ризик знижується через 5 років після скасування менопаузальних гормонотерапії.

Комбіновані оральні естроген-прогестагенні контрацептиви в процесі прийому асоціюються з підвищенням ризику РМЗ на 10-30%. Що довший прийом, то вищий ризик. Через 10 років після скасування препаратів збільшення ризику не спостерігають.

Фактори навколишнього середовища і способу життя

Ожиріння, харчування. Надлишкова маса тіла і ожиріння в менопаузі підвищують ризик РМЗ в 1,5 і 2 рази відповідно за рахунок підвищення рівнів циркулюючих статевих гормонів (естрону, естрадіолу, вільного тестостерону) і пролактину.

Харчування з включенням червоного і/або переробленого м’яса, очищених і солодких круп, жирних молочних продуктів збільшують ризик розвитку РМЗ. З більш низьким ризиком розвитку РМЗ асоціюється харчування з високим вмістом фруктів і овочів, вживанням домашньої птиці та риби, цільнозернових круп і молочних продуктів із низьким вмістом жиру.

Недостатня фізична активність, згідно з даними ВООЗ, — основна причина 21-25% випадків РМЗ і 4-ий за значимістю ФР смерті в світі.

Вживання алкоголю. Цілий ряд досліджень підтверджує збільшення відносного ризику РМЗ на 7-10% у жінок, щодня вживають 10 г алкоголю (один прийом). Ризик РМЗ пов’язаний зі збільшенням рівнів естрогенів і андрогенів, канцерогенний ефект метаболітів алкоголю, з епігенетичними змінами, пов’язані з впливом алкоголю.

Куріння. Показано збільшення ризику РМЗ на 21% у жінок, які почали палити до народження першої дитини, в порівнянні з жінками, що будь-коли палили.

Радіація. Зв’язок між радіацією та РМЗ підтверджений дослідженнями у жінок, що пережили аварію на ЧАЕС, атомне бомбардування, і жінок, які отримували високі дози опромінення на грудну клітку з лікувальною метою в молодому віці. Ризик РМЗ в цих випадках підвищений у 5,5 разів порівняно з загальною популяцією і розвивається латентно, через 8-25 років після завершення терапії.

 

Заповніть всього три поля
і наш фахівець Вам передзвонить!

 (мінімальна длина імені 4 символа)  (длина телефону 10 символів)  (вибирати тільки дату в майбутньому)
Дата візиту

Ваші дані успішно відправлені! Ожидайте нашого дзвінка.

У підготовці матеріалу брав участь:

Одарченко Сергій Петрович
головний лікар, клінічний онколог, лікар-онкохірург
2020-06-02
Рак молочної залози У 40% випадків рецидив раку молочної залози виникає в лімфовузлах. Зазвичай регіонарні метастази рідко вражають тільки лімфовузли…