Рак підшлункової залози

Рак підшлункової залози
Рак підшлункової залози — це сукупність різних злоякісних пухлинних захворювань, локалізованих в цьому органі. Найчастіше (понад 80% випадків) діагностується аденокарцинома підшлункової залози (карцинома підшлункової залози, КПЗ).
Інші, більш рідкісні різновиди: плоскоклітинний, недиференційований, аденосквамозний рак, перстневидно-клітинна карцинома, цистаденокарцинома. Ще рідше (менше 5% всіх випадків) онкологічних патологій підшлункової залози складають новоутворення, що розвиваються з ендокринних клітин: гастриноми, інсуліноми, глюкагономи, соматостатинома, які в більшості випадків мають доброякісну природу.
Рак підшлункової залози (карцинома підшлункової залози) — відносно рідкісна патологія і значно частіше спостерігається у чоловіків, головним чином у віці старше 50 років. Ризик захворювання є вже після 30 років з піком після 70 років. Ракові пухлини частіше розташовуються в голівці підшлункової залози, рідше вражаючи її тіло і хвіст.
Лікування
Завдання лікування пухлини підшлункової залози — одне з найбільш складних в онкології. П’ятирічна виживаність рідко перевищує 15%, що, в першу чергу, пов’язано з високою агресивністю пухлини, а також з відсутністю симптомів на ранній стадії і складністю диференціації діагнозу з проявами інших захворювань шлунково-кишкового тракту при наростанні симптомів.
Традиційно методом лікування раку підшлункової залози вважалося хірургічне втручання: резекція підшлункової залози з пухлиною (панкреатодуоденальна резекція) в поєднанні з подальшою хіміотерапією. Однак хірургічне лікування даного виду пухлин має ряд істотних обмежень, в першу чергу пов’язаних із необхідністю проведення складної операції, після якої існує висока ймовірність настання значних побічних ефектів і проведення якої ускладнене для пацієнтів із ослабленим організмом.
Видалення пухлини підшлункової залози хірургічним шляхом проводиться відповідно до сучасних стандартів, в тому числі застосовуються малоінвазивні малотравматичні операції — лапароскопія.
Дедалі частіше у світовій практиці в протоколи лікування раку підшлункової включається радіохірургія на КіберНожі як метод радикального лікування, що доповнюється проведенням хіміотерапії.

Радіохірургія пухлин підшлункової залози і метастазів захворювання на системі КіберНіж
Таке поєднання дозволяє досягти порівнянних показників виживаності при більш високій якості життя пацієнта, який отримує лікування, і істотно розширює можливості лікування у тих пацієнтів, у яких вражений значний обсяг підшлункової залози.
Лікування раку підшлункової залози на системі КіберНіж
Радіохірургічна система КіберНіж (CyberKnife) дозволяє проводити лікування пухлин підшлункової залози без проведення операції. Точність лікування, яка охоплює лише зону пухлинного ураження, а також відсутність таких факторів хірургічного втручання, як розрізи, загальна анестезія і необхідне відновлення після операції, роблять КіберНіж у поєднанні із застосуванням препаратів хіміотерапії одним із найбільш ефективних методів лікування таких пухлин.
Принцип радіохірургічного лікування на КіберНожі для різних видів пухлин практично не відрізняється. Основа ефективності лікування — точна доставка високих доз іонізуючого випромінювання в задану область організму. При цьому можливості КіберНожа в точності опромінення невеликих пухлин складної форми в повній мірі реалізуються при лікуванні пухлини підшлункової залози.

Застосування КіберНожа при раку підшлункової залози — план лікування
Для того, щоб навести КіберНіж в необхідну частину організму, важливою частиною підготовки радіохірургічного лікування є попередня діагностика (комп’ютерна томографія і магнітно-резонансна томографія), на підставі якої потужний програмний комплекс планувальної системи КіберНожа створює тривимірну модель взаємного розташування пухлинних і здорових тканин. Після затвердження плану починається безпосереднє лікування на радіохірургічній системі КіберНіж.
Симптоматичне лікування раку підшлункової залози
На жаль, рак підшлункової залози часто діагностується на пізніх стадіях. Тому надзвичайно затребувані лікувальні підходи, які полягають у полегшенні окремих симптомів:
- при больовому синдромі пацієнтам призначають застосування знеболювальні препарати, променеву терапію і хіміотерапію;
- при жовтяниці, викликаній блокуванням проток, або обструкції дванадцятипалої кишки може бути виконане ендоскопічне стентування або накладення обхідного анастомозу.
Діагностика
Діагностується рак підшлункової залози (рак головки підшлункової залози, рак хвоста підшлункової залози) сучасними методами досліджень: УЗД, комп’ютерною томографією (КТ), магнітно-резонансною томографією (МРТ), ендоскопічною панкреатографією, ангіографією, релаксаційною дуоденографією. У деяких випадках тільки гістологічне дослідження біопсійного матеріалу може слугувати остаточним підтвердженням діагнозу «рак підшлункової залози».
Також проводиться біохімічний аналіз крові і дослідження онкомаркерів, найбільш показовим для карциноми підшлункової залози є онкомаркер СА-19-9. Метастатичні ураження органів внаслідок поширення раку підшлункової залози виявляються за допомогою КТ, МРТ з онкоскринінгу всього тіла.
Симптоми
Симптоматика раку головки підшлункової залози може бути розділена на два періоди.
- На ранній стадії (1–2 стадії) рак підшлункової залози мало турбує хворих і вони не звертаються по медичну допомогу. Першим насторожуючим симптомом хвороби найчастіше є біль у районі шлунку під реберними дугами (епігастральній ділянці), який носить ще й оперізуючий характер, з інтенсивним наростанням болю в нічний час.
- На пізніх стадіях (3–4 стадії), коли пухлина підшлункової залози збільшується, з’являється основний симптом раку підшлункової залози — жовтяниця, яка супроводжується сильним свербінням шкіри, темним кольором сечі і знебарвленим калом. Оскільки пухлина, що розрослася, стискає жовчні протоки, виникають серйозні травні розлади: повна втрата апетиту, нудота, відрижка, блювота, пронос, зневоднення організму, різке зниження маси тіла.
Рак підшлункової залози з метастазами (в печінці, нирках, легенях тощо)
Метастазування при раку підшлункової залози (карциномі підшлункової залози) відбувається лімфогенним, гематогенним і імплантацій ним шляхами. При гематогенному метастазуванні найчастіше вражаються печінка, нирки, легені, кістки, інші органи. Імплантаційне метастазування характерне поширенням метастазів по очеревині (карциноматоз очеревини, раковий асцит).
Лімфогенне метастазування відбувається в кілька етапів, на кожному з яких уражаються лімфатичні вузли різної локалізації. На першому етапі метастази проникають в головку підшлункової залози; на другому етапі зачіпаються ретропілоричні та гепатодуоденальні лімфатичні вузли; на третьому етапі уражаються чреваті і верхні брижові лімфовузли; на четвертому етапі метастатичному ураженню піддаються зачеревні (парааортальні) лімфатичні вузли.
Фактори ризику
Серед усіх пухлин панкреатодуоденальної зони (ще зустрічається назва «періампулярна пухлина») лікувати рак підшлункової залози найскладніше через те, що хвороба проявляється на пізній стадії. Однак з огляду на дедалі більшу увагу суспільства до свого здоров’я, що змушує частіше проходити профілактичні дослідження, під час яких рак підшлункової може бути виявлений навіть під час УЗД-дослідження, показники успішності лікування раку підшлункової ростуть у всьому світі.
Сучасна світова практика довела, що найбільш ефективним засобом боротьби з онкологічними захворюваннями є їх раннє виявлення на тих стадіях, коли хвороба не виявляє себе симптомами — онкоскринінг. Для підвищення ефективності програм індивідуальних профілактичних обстежень в них включаються специфічні методи дослідження, спрямовані на підвищену увагу до тих онкологічних захворювань, ризик яких у конкретного пацієнта вищий, ніж в основної маси популяції.
На підвищений ризик розвитку раку підшлункової залози вказують такі чинники:
- куріння — до 30% випадків карциноми підшлункової залози (КПЗ) пов’язані з курінням, в цілому ця шкідлива звичка подвоює ризик розвитку КПЗ;
- цукровий діабет — пацієнти з таким діагнозом хворіють на рак підшлункової в два рази частіше;
- зловживання алкоголем — ризик вище на 20%;
- недостатня кількість в їжі свіжих фруктів і овочів — ризик вище на 20%;
- спадковість — має значення в 5–10% випадків. Найбільш високі шанси захворіти на КПЗ у тих, в чиїй сімейній історії відзначені випадки аденоматозного поліпозу, неполіпозного колоректального раку, синдроми Гіппель-Ліндау, Гарднера;
- хронічний панкреатит — це захворювання в 5% випадків призводить до раку підшлункової залози.