Рак анусу (пухлина анального каналу)

Рак анального каналу
Рак анального каналу — рідкісна злоякісна пухлина, яка розвивається в закінченні прямої кишки — анальному отворі (анусі).
Близько половини всіх випадків раку анусу діагностуються на початкових стадіях, до того, як рак поширюється в лімфатичні вузли і віддалені органи. У разі ранньої діагностики захворювання добре піддається лікуванню. Загальна 5-річна виживаність для жінок становить понад 70%, для чоловіків — близько 60%.
Середній вік пацієнтів при раку анусу становить 50 років і вище. У цьому віці хвороба частіше діагностується у жінок. Рідше рак анусу зустрічається у молодих людей до 35 років, частіше у чоловіків.
Залежно від шару епітелію (тканини), з якого розвивається пухлина, розрізняють:
- плоскоклітинний рак анусу (понад половина випадків захворювання);
- базалоїдний рак (до 30% випадків);
- аденокарцинома і меланома (в 20% випадків).
За міжнародною класифікацією хвороб МКХ-10 рак анусу позначається як С21 — злоякісне новоутворення заднього проходу (анусу) і анального каналу.
Лікування
Основними методами лікування, які застосовуються в боротьбі із захворюванням, є комбінація хіміо- і променевої терапії, а також оперативне лікування.
Залежно від стадії злоякісного процесу, ступеня проростання пухлини в лімфатичні вузли і органи, тактика лікування визначається для кожного пацієнта індивідуально. Для цього збирається міждисциплінарний консиліум, участь в якому беруть лікарі клініки різних спеціалізацій.
Хіміотерапевтичне лікування раку проводиться новітніми препаратами за протоколами лікування NCCN, які застосовуються в країнах Європи і США.
Променева терапія раку проводиться за сучасним стандартом — застосування технології IMRT (модельована за інтенсивністю радіотерапія). Це щадне променеве лікування, яке при цьому забезпечує більшу ефективність подачі дози. Лікування проводиться таким чином, що в саму пухлину або межі ложа віддаленого новоутворення подаються високі дози іонізуючого випромінювання, які призводять до загибелі ракових клітин, а критичні структури і тканини поблизу пухлини максимально захищені від негативного впливу радіоактивного випромінювання.
Оперативне лікування раку анусу призначають при агресивному перебігу злоякісного процесу, при проростанні раку глибоко в тканини сусідніх органів, а також при рецидиві захворювання.
При тяжкому перебігу хвороби, коли в злоякісний процес залучено велику кількість тканин, можливо, пацієнту буде призначена радикальна операція. Лікування полягає у видаленні не тільки пухлини і навколишніх тканин, а й прямої кишки, прилеглих лімфовузлів. Для виведення калових мас формується колостома.
На ранній стадії, коли розмір пухлини не перевищує 2 см і рак локалізується на зовнішній стороні ануса, можливе повне видалення новоутворення оперативним шляхом.
Рак анусу найчастіше метастазує в печінку й легені. У такому випадку лікування може бути доповнене радіохірургією на системі КіберНіж. Це нетоксичне лікування, яке дозволяє видалити поодинокі і множинні метастази в цих органах всього за 1–2 сеанси. Радіохірургія проводиться без анестезії, без крові і розрізів і не вимагає тривалого перебування пацієнта в медичному центрі.
Діагностика
Іноді рак анального каналу діагностується під час звичайного огляду у уролога або в ході незначної процедури, як-от видалення геморою. Лікування раку, діагностованого таким чином, як правило, ефективне, оскільки захворювання виявляється на ранній стадії, коли пухлина має невеликий розмір і локалізується в одному місці.
Однак у більшості випадків рак анусу діагностується пізніше, при наявності у пацієнта симптомів захворювання.
Коли є підозра на пухлину анусу, пацієнт отримує направлення на додаткові дослідження, щоб підтвердити або спростувати діагноз. В першу чергу це фізикальний огляд та консультація хірурга-онколога.
УЗД-діагностика дозволяє візуалізувати слизову заднього проходу, визначити, наскільки глибоко рак поширився в тканини органу.
Одним із методів діагностики раку анусу є ендоскопічне дослідження. Під час процедури лікар також може провести біопсію — взяття зразка тканини для подальшого гістологічного дослідження в лабораторії.
Дослідження зразка тканини пухлини дозволяє визначити тип раку, стадію захворювання і та інші важливі чинники, які в подальшому вплинуть на вибір тактики лікування.
Магнітно-резонансна томографія і комп’ютерна томографія також застосовуються в діагностиці раку для того, щоб:
- визначити ступінь поширеності раку;
- підготувати план лікування на лінійному прискорювачі/системі КіберНіж;
- контролювати ефективність лікування;
- виявити можливий рецидив раку після лікування.
Зокрема, МРТ-діагностика може бути використана для того, щоб визначити, чи збільшені прилеглі лімфовузли, що може бути свідчити про поширеність раку. КТ-дослідження дозволяє визначити, чи поширився злоякісний процес в лімфовузли та інші органи (наприклад, легені, печінку).
Симптоми
Іноді рак анального каналу не проявляється симптомами. Але одним із головних ознак захворювання є кровотеча. Найчастіше кровотечі з заднього проходу викликані не онкологічним захворюванням — гемороєм (хворобливі, опухлі вени в анусі і прямій кишці, які можуть кровоточити). Але в рідкісних випадках це може бути і рак.
Симптоми, характерні для раку анального каналу:
- ректальні кровотечі;
- свербіж в області анусу;
- грудка або пухлина в анальному каналі;
- біль в області анусу;
- ненормальні виділення з заднього проходу;
- збільшені лімфовузли в анальній і паховій області.
Найчастіше ці симптоми пов’язані з таким поширеним захворюванням, як геморой. Однак у деяких випадках вони є ознаками розвитку раку. Не варто шукати фото в інтернеті, як виглядає рак ануса, а при виникненні будь-яких з перерахованих вище або інших симптомів — негайно звернутися до лікаря.
Стадії раку анального каналу
Як і інші види онкологічних захворювань, рак ануса класифікується за стадіями.
Діагноз «рак ануса» зазвичай ставиться на підставі результатів фізикального обстеження, біопсії і результатів інструментальної діагностики (КТ, МРТ). Це так звана клінічна стадія. Якщо пацієнту провели операцію і гістологічне дослідження зразка тканини видаленої пухлини — ставиться патологічна стадія.
Стадія 0 — рак знаходиться тільки в слизовій оболонці (внутрішньої частини ануса) і не почав рости в більш глибокі шари.
Стадія I — пухлина розміром не більше 2 см, рак не поширився в довколишні лімфовузли.
Стадія II — на стадії II-А розмір пухлини становить від 2 до 5 см, рак не поширився в лімфовузли та інші органи; стадії II-В — пухлина завбільшки понад 5 см, рак локалізується в одному місці.
Стадія III також має на увазі різні ступені поширення злоякісного процесу. На стадії III-А розмір пухлини становить близько 2–5 см, рак поширився в лімфовузли.
На стадії III-В пухлина будь-якого розміру і глибоко вросла в довколишні органи — піхву, сечовий канал, сечовий міхур, передміхурову залозу, але при цьому рак не супроводжувався метастазами в лімфовузли або інші органи.
На стадії III-С розмір новоутворення становить більше 5 см, рак не поширився в довколишні лімфовузли і не дав метастазів в інші органи. Або ж пухлина будь-якого розміру, новоутворення поширилося в орган або органи — піхву, сечовий канал, простату, сечовий міхур, а також в лімфатичні вузли, віддалених метастазів немає.
Стадія IV — розмір пухлини може бути будь-яким, проростання в довколишні лімфовузли є чи ні. Але рак метастазував у віддалені органи, зокрема, печінку, легені.
Причини раку ануса і фактори ризику
Злоякісне новоутворення ануса іноді виникає у жінок, які раніше перенесли рак вульви, рак шийки матки. Але найбільш часто пухлина заднього проходу розвивається у ВІЛ-інфікованих пацієнтів.
Причини і фактори ризику:
- ВІЛ;
- трансплантація органів;
- інфекції, що передаються статевим шляхом;
- ВПЛ — папіломовірус;
- анальні статеві контакти;
- травми, подразнення, запалення заднього проходу.