Рак сечоводу

Рак сечоводу або рак верхніх сечовивідних шляхів — патологічне захворювання сечоводу (порожнистого трубчастого органу, що з’єднує нирку з сечовим міхуром), яке розвивається з епітеліальних клітин. Пухлина сечоводу може утворюватися як первинне новоутворення, так і в результаті розвитку метастазів раку іншого органу. Найбільш часто серед ракових захворювань сечоводу виділяють перехідно-клітинну карциному, а також плоскоклітинний рак.

Лікування раку сечоводу найчастіше слід розглядати як частину комплексного лікування — досить часто одночасно реєструється рак нирки і/або рак сечового міхура.

Лікування

Тактику лікування визначає міждисциплінарний консиліум: онкоуролог, клінічний онколог, хірург, хіміотерапевт, променевий терапевт, радіохірург розглядають усі аспекти клінічного випадку і відповідно до світових протоколів визначають склад, список і обсяг кожного з методів, які будуть спрямовані як на лікування первинної пухлини, так і на боротьбу з віддаленими метастазами.

Найбільш часто пацієнтам з раком сечоводу проводиться хірургічне видалення ураженої частини органу з одночасною пластикою для відновлення природного шляху відведення сечі. Як правило, таке втручання проводиться лапароскопічно, без розрізів. У разі розвитку пухлини на межі сечоводу з ниркою і/або сечовим міхуром обсяг хірургічного втручання буде більшим.

У разі більш пізніх стадій захворювання хірургічне лікування буде доповнено променевою терапією ложа первинної пухлини. Ефективність хіміотерапії залежить від морфологічного типу пухлини, але в більшості випадків не має значного ефекту.

За наявності віддалених метастазів ефективною буде радіохірургія на КіберНожі, — високотехнологічній системі, яка з ефективно застосовується для дистанційного лікування пухлин і метастазів раку.

Симптоми

Першими симптомами злоякісного новоутворення сечоводу, є, як правило, поява домішок крові в сечі. Інші симптоми захворювання залежать від залучення в патологічний процес органів сечостатевої системи і можуть включати:

• прискорене сечовипускання і болісні відчуття під час процесу;
• больові відчуття в області поперекового відділу хребта;
• напади ниркової кольки;
• розвиток гідронефрозу (розширення порожнинної системи нирки).

Фактори ризику

Серед причин виникнення пухлин сечоводу на першому місці стоїть куріння. Також підвищений ризик розвитку даного захворювання у осіб, що надмірно вживають знеболювальні лікарські препарати, у людей з хронічними захворюваннями слизової оболонки сечовидільної системи, а також в результаті тривалого контакту з хімічними речовинами, використовуваними на виробництві.

Нерідко випадки онкологічних захворювань сечоводу у пацієнтів пов’язані з сімейною історією захворювань сечовидільної системи.

Ефективність лікування раку, незалежно від того, в якому органі утворилася пухлина, багато в чому залежить від того, на якому етапі захворювання виявлено. Тому при виникненні будь-яких тривожних симптомів (в тому числі з ряду перерахованих вище), які можуть сигналізувати про розвиток пухлини сечоводу, слід негайно звернутися до фахівця, бажано онкологічного профілю, який виключить ймовірність розвитку раку, або в разі, якщо діагноз підтвердиться, допоможе розпочати лікування якомога раніше.