logo
UA | RU

(всі дзвінки безкоштовні)

або

Ми робимо реальної Вашу надію

logo
0 800 211 333

(всі дзвінки безкоштовні)

або

+38 044 538 03 00 Зворотний дзвінок
UA  |  RU

Ми робимо
реальною Вашу
надію

Швидкий запис на консультацію до лікаря
заповніть просту форму і чекайте дзвінка нашого фахівця

Гострий лейкоз

Гострий лейкоз (лейкемія) – це злоякісне онкологічне захворювання кровотворної системи з первинної локалізацією в кістковому мозку. Його подальше поширення спостерігається в периферичній крові, селезінці, лімфатичних вузлах та інших органах і тканинах.

http://repo.knmu.edu.ua/handle/123456789/3190

Захворювання на гостру лейкемію складає 13 випадків на 100 000 населення в рік та всього 1-2% від усіх злоякісних новооутворень щорічно. 

http://repo.knmu.edu.ua/handle/123456789/3190

Гострі лейкози діляться на ряд видів, серед яких найбільше значення мають гострий лімфобластний (ГЛЛ) і мієлобластний (ГМЛ) типи. Їх класифікація залежить від того, які клітини стали початковими при розвитку захворювання.

Середній вік людей, які хворіють на гострий лімфобластний лейкоз складає всього 10 років. У старшого населення це захворювання зустрічається тільки у 20% хворих.      

Лімфобластний є найбільш частим злоякісним новоутворенням в педіатричній практиці і становить 1/3 усіх пухлин. Відомо, що 5-річна виживаність в дитячому віці – 80%, в дорослому – 40%.

Що стосується гострого мієлоїдного, то середній вік хворих становить близько 65 років. Але на жаль, з кожним роком захворюваність зростає з 1,8 випадку на 100 000 населення у дітей і до 17,7 на 100 000 населення старше 65 років. При гострому мієлолейкозі 5-річна виживаність у осіб молодше 20 років становить 50%, у осіб старше 60 років – менше 20%.

http://repo.knmu.edu.ua/handle/123456789/3190

Причини розвитку гострого лейкозу

Епідеміологічні дослідження гострих лейкозів вивчали безліч можливих причин, що могли б привести до цього захворювання. Але тільки єдиний фактор навколишнього середовища (іонізуюче випромінювання) в значній мірі пов’язаний з гострими лейкозами. Ступінь ризику залежить від дози опромінення, тривалості та віку людини на момент впливу. Дослідження продемонструвало взаємозв’язок між ступенем опромінення і виникненням лейкемії. Потенційний вплив іонізуючого випромінювання на дітей може виникнути до зачаття, під час вагітності або в післяпологовий період.

https://ehp.niehs.nih.gov/doi/full/10.1289/ehp.9023

 Було виявлено, що більшість чинників ризику навколишнього середовища непослідовно пов’язані з будь-якою з форм гострого лейкозу.

Таким чином, крім іонізуючого випромінювання, до них можна віднести:

  • генетичну схильність;
  • несприятливі екологічні фактори;
  • значна кількість канцерогенів в повсякденному житті (зокрема, пестициди, бензол)
  • лікарські засоби (наприклад, хлорамбуцил, циклофосфамід та ін.);
  • вживання алкоголю і заборонених наркотиків;
  • паління;
  • інші гематологічні захворювання.

       Також, вчені не виключають можливості інфекційних чинників ризику (вірус Епштейна-Барра, Ретровірус HTLV), репродуктивного анамнезу матері, перебіг вагітності, генетичних дефектів і хромосомних аномалій.

https://ehp.niehs.nih.gov/doi/full/10.1289/ehp.9023

Патофізіологія

Під впливом вищеописаних етіологічних факторів в організмі людини відбуваються соматичні мутації клітин-попередниць кровотворної та лімфоїдної тканин.

https://onlinelibrary.wiley.com/doi/abs/10.1046/j.1526-0968.2002.00402.x

Перший етап утворення лейкемій починається з мутації родоначальної клітини, яка набуває здатність швидко проліферирувати. Внаслідок цього процесу утворюються клітини, що є їх клоном.

На етапі формування першої копії, пухлина зберігає здатність до подальшої диференціації (доброякісний пухлинний ріст). Згодом, в первинному лейкозному клоні відбуваються численні мутації і зміни в структурі. В результаті вони не тільки активно проліферують, а й втрачають здатність до диференціювання (злоякісного пухлинного росту).

І у дітей і у дорослих гострий лейкоз може проявлятися надзвичайно високим числом бластів; явище, відоме як гіперлейкоцитоз. Дихальна недостатність, внутрішньочерепна кровотеча і важкі метаболічні порушення часто виникають при гострих гіперлейкоцітарних лейкозах (АГЛ) і є основними детермінантами спостерігаємої високої ранньої смертності (від 20% до 40%).

Процес, що приводить до цих ускладнень, давно відомий як лейкостаз, але біологічні механізми, що лежать в основі його розвитку і прогресування, залишаються неясними. Традиційно лейкостаз пов’язують з накопиченням лейкозних бластів в мікроциркуляції, і його лікування спрямоване на швидке зниження лейкоцитоз.

https://onlinelibrary.wiley.com/doi/abs/10.1046/j.1526-0968.2002.00402.x

Класифікація

Морфологічним субстратом гострого лейкозу є незрілі бластні клітини – недиференційовані або малодиференційовані. Французько-американо-британською групою вчених (FAB) подано класифікацію мієлоїдного лейкозу. Вона ділить ГМЛ на 8 підтипів (від M0 до M7). А лімфоцитарний лейкоз по FAB поділяють на 3 типи (від L1 до L3). Така класифікація заснована на морфології і цитохімічному фарбуванні бластів.

М0 – визначає гострий мієлобластний лейкоз з бластичними клітинами, що не диференціюються.

Найчастіше діагностується у зрілого покоління. Становить приблизно 5-10% всіх хворих з ГМЛ. Аспірований червоний мозок з кісток, гіперклітковий і містить значну кількість лейкозних бластів. Вони являють собою округлі клітини малого і середнього розміру з ексцентричним ядром площинної форми.

М1 – визначає гострий мієлобластний лейкоз, при відсутності дозрівання бластів. Спостерігається у всіх вікових групах, з найвищою захворюваністю у дорослих і дітей молодше року. Лейкоцити приблизно у 50% пацієнтів збільшені. Мієлопероксидази або суданський чорний B забарвлюють більш ніж в 3% бластів, що вказує на диференціювання гранулоцитів.

М2 – гострий мієлобластний лейкоз з ознаками дозрівання бластів. Симптоми M2 AML аналогічні типу M1. Лейкоцити збільшуються у половини пацієнтів. Мієлобласти зазвичай виявляються в мазках крові і можуть бути переважаючим типом клітин. Кістковий мозок гіперклітковий.

M3 – гострий лейкоз проміелоцітарний. Середній вік і виживаність становить близько 18 місяців і зустрічається у більш молодих людей. M3 представляє особливий інтерес, оскільки він призводить до злиття гена рецептору ретиноєвої кислоти альфа (RAR-альфа) на хромосомі 17 з одиницею транскрипції, званої PML (для промієлоцитарного лейкозу) на хромосомі 15.

М4 – гостра мієломоноцитарна лейкемія. Кількість лейкоцитів, в більшості випадків, збільшується за рахунок моноцитарних клітин (монобластами, тромбоцитами, моноцитами) до 5000/л і більше. Анемія і тромбоцитопенія присутні практично у всіх випадках. Кістковий мозок відрізняється від M1, M2 і M3 тим, що моноцитарні клітини перевищують 20% неерітроідних ядрових клітин.

М5 – гостра моноцитарна лейкемія. Поширеними симптомами вважаються слабкість, кровотеча і дифузний еритематозний шкірний висип. Часто спостерігається екстрамедулярна інфільтрація легенів, товстої кишки, мозкових оболонок, лімфатичних вузлів, сечового міхура і гортані, а також гіперплазія ясен. Одним з критеріїв діагностики M5 є те, що 80% або більше всіх неерітроідних клітин в кістковому мозку – це моноцитарні клітини. (Характеризується наявністю всіх стадій розвитку моноцитів, монобластів, промоноцитів, моноцитів).

М6 – гостра еритролейкемія. Рідкісна форма лейкемії, яка в першу чергу вражає периферичні клітини. Випадки у дітей не спостерігались. Найчастіший прояв – кровотеча. Домінуюча зміна периферичної крові – це анемія з пойкілоцитозом і анизоцитозом. Ядерні еритроцити демонструють аномальну конфігурацію ядра. Лейкоцити і тромбоцити зазвичай зменшені. Діагноз еритролейкемії може бути поставлений, якщо більше 50% всіх ядерних клітин кісткового мозку – еритроїдні, а 30% або більше всіх, що залишились з неерітроідних клітин є бластними клітинами.

М7 – гостра мегакаріобластна лейкемія (AMkL). Зустрічається рідко, характеризується трансформацією хронічного гранулоцитарного лейкозу (ХГЛ) і мієлодиспластичного синдрому (МДС). Біопсія кісткового мозку показує збільшення кількості фібробластів, а також наявність більш ніж 30% бластних клітин.

Морфологічна FAB (French-American-British) класифікація гострого лімфобластного лейкозу:

* L1 – гострий лімфобластний лейкоз з малими розмірами бластів (частіше діти).

* L2 – гострий лімфобластний лейкоз з великими розмірами бластів (частіше у дорослих).

* L3 – гострий лімфобластний лейкоз з бластними клітинами типу клітин при лімфомі Беркітта.

https://www.intechopen.com/books/acute-leukemia-the-scientist-s-perspective-and-challenge/classification-of-acute-leukemia

Клінічні симптоми

Гострий лейкоз може протікати без симптомів або мати досить гострий початок. Починається все з інтоксикаційного синдрому внаслідок підвищеного розпаду лейкозних клітин. Проявляється зниженням маси тіла, занепад сил, загальна слабкість, сонливість, зменшення апетиту, нудота, блювота, головний біль, висока температура (неопластична лихоманка), пітливість (особливо вночі). В цілому картина захворювання має певні синдроми, серед яких:

Імунодефіцитні (обумовлені різким порушенням клітинного і гуморального імунітету через функціональну неповноцінність лейкоцитів). Може проявлятися ангіною, пневмонією і наявністю інших інфекції (бактеріальні, вірусні, грибкові).

Гіперпластичний обумовлений лейкозною інфільтрацією тканин і представлений збільшенням лімфатичних вузлів, піднебінних мигдалин, печінки і селезінки (гепатоліенальний синдром).

Геморагічний (в результаті зменшення кількості тромбоцитів, підвищення проникності судин і порушення коагуляції). Може проявлятися підшкірними крововиливами та носовими, шлунковими, кишковими, нирковими, легеневими кровотечами.

Анемічний синдром (обумовлений зниженням кількості клітин червоного кровотворного паростка). Представлений слабкістю, запамороченням, шумом у вухах, потемніння в очах, блідістю шкіри, тахікардією.

Також присутні другорядні симптоми і синдроми, які спостерігаються не у всіх груп пацієнтів, серед них:

– Кістково-суглобовий – біль кісток і суглобів.

– Виразко-некротичний – стоматити, гінгівіти, тонзиліти.

– Ураження сечостатевої системи – збільшення і ущільнення яєчок або яєчників, порушення сечовипускання, можливі гематурія, маткові кровотечі.

– Ураження органів травлення – дисфагія і обструкція стравоходу, ознаки виразкової виразки шлунка, некротизирующего ентероколіту.

– Ураження нирок – протеїнурія, мікрогематурія, лейкоцитурія, ознаки гострої ниркової недостатності.

– Ураження легень – кашель, кровохаркання, задишка, хрипи, ознаки дихальної недостатності.

– Ураження серця – ознаки міокардиту, ексудативного перикардиту, аритмії.

– Ураження шкіри – поява лейкеміди – щільних інфільтратів (вузлів) різного кольору, які часто супроводжуються сверблячкою.

http://repo.knmu.edu.ua/handle/123456789/3190

Діагностика гострого лейкозу

Далеко не завжди гострий лейкоз проявляється на ранніх стадіях розвитку, так як його симптоми не вважаються специфічними і можуть говорити про ряд інших станів. Тому, досить часто, про хвороби пацієнти дізнаються на пізніх стадіях, так як вчасно не звертаються до лікарів.

Основними критеріями діагностики вважаються:

– наявність гіперпластичного, анемічного, геморагічного, інфекційно-токсичного синдромів;

– зменшення еритроцитів, тромбоцитів, наявність бластів в клінічному аналізі крові;

– бластна метаплазія, редукція еритроїдного, гранулоцитарного і мегакариоцитарного паростків в мієлограммі і трепанобіоптатеподвздошной кістки.

Існують передові і точні методи встановлення типів лейкемії, але вони дорогі і недоступні в більшості лікарень країн, що розвиваються. Таким чином, були запропоновані альтернативні методи.

Варіант заснований на морфологічних властивостях зображень кісткового мозку.

 (https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S0933365712000450) Захворювання характеризується проліферацією незрілих клітин (бластів) кісткового мозку. Їх відсоток необхідний для діагностики гострого лейкозу і встановлюється на рівні 30% або більше.

Крім того, нещодавно представлені системи класифікації знизили кількість бластів до 20% для багатьох типів лейкемії і не потребують будь-якого мінімального відсотка при наявності певних морфологічних і цитогенетичних ознак. 

https://www.intechopen.com/books/acute-leukemia-the-scientist-s-perspective-and-challenge/classification-of-acute-leukemia

Прогноз

При гострих лейкозах прогноз для життя, працездатності та одужання – не дуже сприятливий для дорослого населення. Але в дитячому віці частота ремісій значно більше, ніж у людей похилого віку. Втім, адекватна терапія здатна привести до тривалої відсутності захворювання і навіть до лікування. При цьому, одужанням вважається відсутність рецидиву захворювання протягом 5 років.

Лікування хвороби

Завдяки впровадженню міжнародних протоколів лікування гострих лейкозів, виживаність дітей у віці до 18 років на сьогоднішній час досягла 85%.             

https://cyberleninka.ru/article/n/ostryy-leykoz-u-detey-1/viewer

 Гострий лейкоз – злоякісний онкологічних процес, що вражає значну частину населення світу. Різні типи і підтипи гострого лейкозу вимагають різного лікування. Щоб призначити правильну терапію, лікар повинен правильно визначити тип або підтип лейкемії.

https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S0933365712000450

Що стосується медикаментозної терапії, то вона полягає в застосуванні цитостатичних препаратів і здійснюється декількома схемами. Етапи такого лікування складаються з наступних стадій:

Індукція ремісії. Проводять за допомогою курсів (1-3) поліхіміотерапії (комбінації препаратів, що діють на різні фази мітозу клітин) і викликають ремісію захворювання.

Консолідація. Закріплення ремісії шляхом введення препаратів, які сприяли сприятливому ефекту лікування під час першого етапу.

Підтримуюча терапія – проводиться під час гострих лімфобластних лейкозах.

Профілактика рецидиву протягом 2-х з використанням цитостатичних препаратів.

      Цитостатична терапія при гострому лімфобластному лейкозі, під час індукції ремісії, складається з застосування Вінкрістіну, Преднізолону, L-аспарагіназу, Доксорубіціну. Ці препарати вважають токсичними та мають негативний вплив на організм людини, але альтернатива їм відсутня. Тому цитостатики слід застосовувати в малих дозах. Для профілактики нейролейкемії проводять спинномозкові пункції з введенням метотрексату, ціторабіну, дексаметазону.

     Цитостатична терапія гострого мієлобластного лейкозу при індукції ремісії включає в себе протипухлинний засіб групи антиметаболітів – цитарабін і цитотоксичний антибіотик даунорубіцин. А що підтримуючими препаратами є цитарабін і циклофосфамід.

В якості консолідації ремісії використовують високі або середні дози цитарабіну

  У разі неефективності стандартного лікування, шанс на одужання хворого може дати трансплантація кісткового мозку. Цей метод допомагає оновити роботу кровотворної системи після лікування. Види:

– Алогенна трансплантація (від родича або нерідного донора, які сумісні за системою HLA).

– Сингена трансплантація (від однояйцевого близнюка).

– Аутологічна трансплантація (пересадка кісткового мозку хворого, який раніше був заготовлений в період ремісії).

– Гаплоідентична трансплантація.

– Трансплантація з використанням пуповинної крові

     Основні показання до алогенної трансплантації: гострий мієлобластний і лімфобластний лейкоз, хронічний мієлолейкоз, аутологічний – друга лінія лікування лімфом, перша лінія лікування множинної мієломи.

      Протипоказаннями до трансплантації є: вік хворого старше 50 років, систолічна дисфункція серця (фракція викиду лівого шлуночка <40%), порушення функції печінки, поганий соматичний стан, психічні розлади.

У підготовці матеріалу брав участь:

Перехрестенко Тетяна Петрівна
зав. відділенням гематології, гематолог

Заповніть всього три поля
і наш фахівець Вам передзвонить!

 (мінімальна длина імені 4 символа)  (длина телефону 10 символів)  (вибирати тільки дату в майбутньому)
Дата візиту

Ваші дані успішно відправлені! Ожидайте нашого дзвінка.

РАДІОХІРУРГІЯ КІБЕРНІЖ

Інноваційний метод лікування,
радіохірургія на системі
"КіберНіж", застосовується у
Клініці Спіженко для
дистанційного лікування
пухлин

ПРОМЕНЕВА ТЕРАПІЯ IMRT

Променева терапія пухлин
у Клініці Спіженко
проводиться на лінійному
прискорювачі останнього
покоління Elekta з
функцією IMRT

(максимального захисту
здорових тканин)

МАЛОТРАВМАТИЧНА ХІРУРГІЯ — ЛАПАРОСКОПІЯ

Сучасні методи хірургічного лікування онкологічних пацієнтів застосовуються у Центрі
хірургії Клініки Спіженко на постійній основі, в тому числі, малотравматична лапароскопія
 малотравматичність
тривалість операції від 15 хвилин
відсутність великих розрізів
 відсутність крововтрат
мінімальні ризики для пацієнта
відсутність косметичного дефекту
швидкий період післяопераційної
           реабілітації

РАДІОХІРУРГІЯ КІБЕРНІЖ

Інноваційний метод лікування,
радіохірургія на системі
"КіберНіж", застосовується у
Клініці Спіженко для
дистанційного лікування
пухлин

ПРОМЕНЕВА ТЕРАПІЯ IMRT

Променева терапія пухлин
у Клініці Спіженко
проводиться на лінійному
прискорювачі останнього
покоління Elekta з
функцією IMRT

(максимального захисту
здорових тканин)

МАЛОТРАВМАТИЧНА ХІРУРГІЯ — ЛАПАРОСКОПІЯ

Сучасні методи хірургічного лікування онкологічних пацієнтів застосовуються у Центрі
хірургії Клініки Спіженко на постійній основі, в тому числі малотравматична лапароскопія
 малотравматичність
тривалість операції від 15 хвилин
відсутність великих розрізів
 відсутність крововтрат
мінімальні ризики для пацієнта
відсутність косметичного дефекту
швидкий період післяопераційної
           реабілітації