Міома матки: симптоми, діагностика, лікування

Лейоміома або міома матки – найбільш поширене доброякісне утворення матки. Ще у 2003 році проведене дослідження Baird et al., яке продемонструвало виявлення міоми у 70-80% жінок у віці 50+. Наразі подаються різні статистичні дані, згідно з якими, міома матки виявляється у 20-45% жінок репродуктивного віку.

Дані утворення формуються з клітин гладких м’язів матки – міометрія. Навіть, враховуючи, доброякісність міом матки, вони можуть створювати серйозні проблеми зі здоров’ям. 

Коли міоми матки стають занадто великими, надто численними або починають тиснути на інший орган, жінка може відчувати сильний біль у тазу або набряк живота, дискомфорт під час сексу, сильну менструальну кровотечу, проблеми з сечовипусканням або дефекацією, анемію внаслідок втрати крові та навіть безпліддя, викидні та інші ускладнення вагітності.

Клініка Спіженка займається лікуванням не лише ракових захворювань. Багато наших пацієнток обирають наших гінекологів та хірургів для лікування міоми матки за їх експертність, високу кваліфікацію, досвід та застосування найефективніших методів боротьби з різними типами захворювань.

Які симптоми міоми матки?

Жінка з невеликою міомою може не відчувати жодних симптомів, якщо утворення не вражає порожнину матки, коли може виникнути аномальна маткова кровотеча, безпліддя або викидень. 

Жінки з більшою міомою можуть відчувати додаткові симптоми, які включають:

• Рясна, хвороблива менструальна кровотеча
• Збільшення, набряк нижньої частини живота
• Часте сечовипускання
• Закрепи
• Біль під час сексу
• Біль у попереку

Де може розвиватися міома?

Є кілька місць, як всередині, так і поза маткою, де міома може рости. Розташування та розмір міоми – фактори, які безпосередньо впливають на лікування. Локалізація міом, дані про те, наскільки вони великі та скільки їх утворилось, визначить, який тип лікування буде найкращим для вас і чи лікування взагалі необхідно.

Групи міом, на які їх поділяють, описують не тільки місце розташування міоми, але й те, як вона прикріплена. Конкретні місця, де у вас може бути міома матки, включають:

Підслизова міома – та, яка розвивається в порожнині матки. 

Інтрамуральна міома – утворення, яні ніби вбудовані в стінку самої матки. Уявіть, що стінки матки – це стіни будинку. Фіброми ростуть всередині цієї м’язової стінки.

Субсерозні міоми – розташовані на зовнішній стороні матки, з’єднані із зовнішньою стінкою матки.

Фіброми на ніжці – найменш поширений тип, який також розташовується на зовнішній стороні матки. Однак міома на ніжці з’єднана з маткою тонкою ніжкою. Їх часто описують як грибоподібні, тому що вони мають ніжку, а потім набагато ширшу верхівку.

Як діагностується міома матки?

Фіброміому матки зазвичай виявляють під час стандартного тазового огляду. Якщо лікар виявить будь-які аномальні новоутворення, подальші обстеження можуть включати:

Ультразвукове дослідження – УЗД органів малого тазу трансвагінальне або/та трансабдомінальне, під час якого, лікар може отримати більш повну картину про розташування і розміри міоми в матці.

Аналіз крові не є методом діагностики міоми, проте, якщо ваші менструації були особливо рясними, лікар може перевірити кров, щоб визначити, чи не страждаєте ви на анемію (дефіцит заліза, який зазвичай пов’язаний із втратою крові). Аналіз крові також може виключити інші захворювання з подібними симптомами, такі як проблеми з щитовидною залозою тощо.

Якщо гінеколог вбачатиме потребу у детальнішому обстеженні через великі розміри міоми, залучення суміжних органів і тканин, велику кількість самих міом, для візуалізації може призначатися магнітно-резонансна томографія (МРТ малого тазу) або комп’ютерна томографія (КТ органів малого тазу).

На підставі отриманих результатів досліджень будуть визначатися і методи лікування. 

Як лікується міома матки?

Лише від 10 до 20% випадків міоми матки потребують лікування. Для цих жінок є багато варіантів. Клініка Спіженка має в пріоритеті винятково здоров’я кожного пацієнта. Саме тому ми максимально оптимізуємо підхід, використовуємо лише ефективні методи лікування.

Після обстеження лікар-гінеколог обговорить з вами доступні методи, наприклад:

• медикаментозна терапія. Для жінок з важкими симптомами ліки можуть бути варіантом. Знеболюючі допоможуть зменшити біль при менструальних болях; протизаплідні таблетки та інші гормональні методи можуть контролювати рясні менструації. Крім того, жінкам можуть рекомендувати інсталювання внутрішньоматкової спіралі, яка вивільняє прогестаген (гормон) для зменшення сильної кровотечі. Клас препаратів під назвою агоністи гонадотропін-рилізинг-гормону (GnRH) зменшить розмір міоми та зупинить менструальну кровотечу. Через побічні ефекти агоністи GnRH зазвичай застосовуються протягом шести місяців, і міома зазвичай повертається до свого попереднього розміру після припинення прийому препарату.
• емболізація міоми матки (UFE).  Ця процедура використовується для полегшення важких симптомів, таких як анемія, судоми або нетримання сечі. Дрібні частинки вводяться в кровотік навколо міоми, позбавляючи її кровопостачання та призводячи до зменшення.
• абляція ендометрія. Під час цієї процедури, яка також призначена для полегшення симптомів, тонкий шар матки руйнується, що значно зменшує менструальну кровотечу. Це можна зробити в амбулаторних умовах.
• хірургія:  деяким жінкам може бути рекомендовано хірургічне втручання. Міома матки може негативно вплинути на фертильність, і її хірургічне видалення за допомогою процедури, що називається міомектомією, може бути варіантом для жінки, яка бажає завагітніти. Існує кілька різних способів виконання міомектомії. Хірург може отримати доступ до матки, вставивши хірургічний інструмент через невеликий отвір (лапароскопія), через піхву (гістероскопія) або через розріз на животі (лапаротомія). У рідкісних випадках лікарем рекомендуються гістеректомія, тобто видалення матки.