Таласемія

Таласемія – це генетична хвороба крові, коли через мутацію генів, утворюється недостатня кількість гемоглобіну в організмі і відбувається деформація еритроцитів.

Гемоглобін – це специфічний білок, що міститься в еритроцитах, відповідає за перенесення заліза та кисню до всіх органів і тканин. Основна функція гемоглобіну – дихальна і його нестача призводить до кисневого голодування. В результаті чого органи не можуть повноцінно виконувати свої фізіологічні функції.

Розрізняють “дорослий” гемоглобін (HbA) і плідний тип гемоглобіну (HbF).

Фетальний (плідний) гемоглобін синтезується у плода через 2 тижні після формування внутрішніх органів (приблизно з 12-го тижня вагітності). Після народження дитини, HbF становить до 80% і поступово заміщається “дорослим” HbA.

В нормі у людини плідного типу гемоглобіну має залишитися не більше 1,5%. Якщо цифри змінились у більшу чи меньшу сторону – це завжди говорить про патологію (може бути порушена робота серцево-судинної системи, щитовидної залози, гіпофіза, наявність гематологічних відхилень, лейкозу, лімфогранулематозу, інтоксикації).

Здорова, зріла молекула гемоглобіну (HbA) складається з двох пар ланцюгів – альфи і бети. Фетальний гемоглобін (HbF) складається з ланцюгів – гами і дельти.

А таласемія тут – результат порушеного синтезу одного або декількох ланцюгів гемоглобіну. На основі чого розрізняють альфа-таласемію, бета-таласемію, бета-дельту таласемію, тощо.

Важкість протікання того чи іншого захворювання залежить від кількості пошкоджених ділянок:

1.       Якщо змінений один ген ланцюга – захворювання (мала таласемія), протікає легко та безсимптомно. Але, при цьому людина залишається носієм даної хвороби, яку може передати у спадок своїм дітям.
2.       Порушення синтезу 2-х генів проявляється мікроцитарною анемією в легкій ступені важкості.
3.       Патологія 3-х генів протікає важко з яскраво вираженою симптоматикою.
4.       Пошкодження відразу 4-х генів (велика таласемія) – це найбільш рідкісний вид таласемії, який практично несумісний з життям (іноді ситуація вирішується пересадкою кісткового мозку).

Велика альфа-таласемія – найсерйозніше відхилення, яке виникає ще в період внутрішньоутробного розвитку плоду. Загрожує ускладненнями, як для дитини, так і для жінки.

Сьогодні при своєчасній внутрішньоутробній трансфузії еритроцитарної маси вдається зберегти життя плоду.

Велика бета-таласемія (анемія Кулі) – це також небезпечне порушення, яке проявляється в перші два роки життя дитини.

Мала альфа і бета-таласемія порушує процес еритропоезу (розвиток нових еритроцитів), що призводить до хронічної анемії і порушення гемолізу.

Незалежно від виду, клінічне протікання таласемій схожі, відмінності залежать від ступеня важкості патологічного процесу.

Причини

Головна причина таласемії – спадковий фактор. При якому в одного пацієнта функціонує патологічна РНК (бере участь у кодуванні, читанні та регуляції генів), а в іншого – ДНК (з ‘являються зміни в хромосомі). На тлі цих змін зменшується або повністю припиняється синтез одного з ланцюжків Hb.

У нормі кількість альфа, бета-ланцюгів – однакова, тому зміна синтезу хоча б однієї з них призводить до дисбалансу і патології.

Хвороба зустрічається, як у дівчаток, так і у хлопчиків. Частота появи великої таласемії 1:100 000, якщо обоє батьків носії мутаційного гена.

акож на патогенез таласемії впливає і етнічна приналежність, так як найчастіше дана генетична патологія зустрічається у жителів Африки, Східного Середземномор’я і Південно-Східної, Центральної Азії. Визначено це тим, що мутаційний ген має велику опірність до малярії (зазвичай в африканських регіонах) та великою кількістю споріднених шлюбів, що призводить до різних генетичних порушень, включаючи таласемію.

В Україні таласемія – рідкісна патологія.

Всесвітня організація охорони здоров ‘я прийняла міжнародну класифікацію захворювань 10-го перегляду (мкх-10), як єдиний нормативний документ для ведення обліку хвороб, причин звернень пацієнтів до медичних установ і причин смертності.

Згідно мкх таласемії (D56) має наступну класифікацію:

•         D56.0 – альфа-таласемія;
•         D56.1 – бета-таласемія;
•         D56.2 – дельта-бета таласемія;
•         D56.3 – носій таласемії;
•         D56.9 – таласемія неуточнена.

Оновлення кодів (мкх-11) буде введене в дію з 2022 року.

Симптоми

Таласемія визначається до народження дитини за допомогою пренатального скринінгу.

Якщо на даному етапі хвороба не була виявлена, слід очікувати такі симптоми:

•         Деформація кісток черепа;
•         Збільшення живота;
•         Жовтушність/блідість шкіри та слизових оболонок.

За результатами лабораторних аналізів:

•         Зниження рівня гемоглобіну в крові та колірного показника;
•         Наявність еритроцитів неправильної форми;
•         Підвищення білірубіну та показників заліза;
•         Підвищення рівня еритробластів, нормобластів.

За результатами УЗД діагностики:

•         Збільшення селезінки (спленомегалія);
•         Та печінки.

Вияв перших симптомів таласемії залежить від виду і кількості “деформованих” генів.

Симптоми великої альфа-таласемії проявляються відразу після народження, великої бета-таласемії – в перші два роки життя малюка.

Тому, бета-таласемія може бути доповнена наступними ознаками:

•         Уповільненим ростом;
•         Наявністю темної сечі;
•         Підвищеною втомою (гіподинамія);
•         Наявністю залізодефіцитної анемії;
•         Задишкою;
•         Симптомами інтоксикації.

Включаючи симптоми серцево-судинних, ендокринних патологій і захворювань печінки.

При таласемії різко збільшується засвоєння заліза з продуктів харчування – це призводить до дисбалансу роботи внутрішніх органів і систем. За відсутності коректної діагностики та лікування таласемії – залишається високий ризик летального результату в перший рік життя.

Основні порушення в організмі, до яких призводить таласемія:

1.       Анемія.
2.       Патологічне накопичення заліза в крові.
3.       Порушення роботи серцевого м’яза.
4.       Підшлункової залози, гіпофіза.
5.       Фіброза печінки (далі цирозу).
6.       Порушення статевого дозрівання (гіпогонадизм).
7.       Спленомегалія (збільшення селезінки).
8.       Розширення ділянок кровотворення (у кістковому мозку).

Якщо у пацієнта вражений тільки один ген – таласемія не має симптоматичних проявів. Однак стежити за рівнем гемоглобіну і розміром селезінки – необхідно.

Діагностика

Оскільки симптоматика таласемії не завжди буває специфічною – лікар для постановки остаточного діагнозу, більшою мірою спирається на результати лабораторних досліджень крові та спинномозкової рідини.

Тому, при підозрі на таласемію необхідно:

1.       Здати загальний аналіз крові.
2.       Біохімічний аналіз крові.
3.       Пройти ПЦР (молекулярні тести).
4.       УЗД діагностику.
5.       Рентгенографію.

Під час дослідження крові звертають увагу:

•         На кількість, форму, розмір еритроцитів;
•         Рівень гемоглобіну, білірубіну;
•         Колірний показник крові;
•         Співвідношення HbA і HbF;
•         Кількість бластів;
•         Залізозв ‘язувальна здібність плазми;
•         Кількість ретикулоцитів;
•         Концентрацію ферритину в сироватці крові тощо.

При дослідженні спинномозкової рідини:

•         Наявність/відсутність еритроїдної гіперплазії.

УЗД і рентгенографія націлені:

•         На визначення розмірів внутрішніх органів і залоз (селезінки, печінки, щитовидки);
•         Вивчення кортикального шару кісток черепа, наявність/відсутність гранул, розширень, ущільнень у трубчастих, губчастих кістках, хребцях тощо.

Для того щоб запобігти негативним наслідкам хвороби, батькам рекомендується в профілактичних цілях у період вагітності пройти внутрішньоутробний скринінг плоду на визначення різних генетичних патологій, включаючи таласемію.

Існують два способи пренатальної діагностики:

1.       Біопсія ворсинок хоріону (на 11-му тижні вагітності).
2.       Відбір навколоплідних вод (на 16-му тижні вагітності).

Що дозволить своєчасно визначити захворювання і вжити всіх необхідних заходів.

Лікування

Мала таласемія (порушення одного гена) – не потребує лікування. Досить здорового способу життя, збалансованого харчування, фізичної активності та відсутності згубних звичок. Все це “допоможе” організму самостійно компенсувати дефект гена.

Велика таласемія і середнього ступеня важкості потребує спеціального лікування, яке в “Клініці Спіженко” включає:

•         Трансфузійну терапію (переливання еритроцитарної маси);
•         Хелатну терапію (виведення зайвого заліза з організму);
•         Спленектомію (видалення селезінки);
•         Пересадку кісткового мозку.

Лікарські препарати при таласемії призначаються тільки для корекції симптомів та попередження ускладнень. Медикаментозного лікування таласемії – немає.

Пацієнти з таласемією середньої важкості, донорських трансфузій потребують не часто, тільки в критичних ситуацій для організму:

•         При вагітності;
•         Серцевій недостатності;
•         Різкому зниженню рівня гемоглобіну (менше 50 г/л);
•         Оперативному втручанню;
•         Захворюваннях опорно-рухового апарату;
•         Легеневій гіпертензії.

Велика таласемія вимагає більш серйозного лікування:

•         Трансфузія (1 раз на місяць протягом усього життя);
•         Виведення надлишку заліза (наслідок частих трансфузій);
•         Видалення селезінки (при спленомегалії);
•         Трансплантація стовбурових клітин.

Видалення селезінки зменшує потребу в гемотрансфузіях. Однак відсутність природного “фільтра” збільшує ризик виникнення різноманітних інфекцій, що також негативним чином відбивається на самопочутті пацієнта.

Єдиним, але радикальним варіантом лікування важких пацієнтів з таласемією, залишається пересадка кісткового мозку.

Дана терапія дозволить і дітям і дорослим з таласемією вести нормальний спосіб життя з максимальним збереженням її якості.

Відсутність належного лікування великої бета-таласемії призводить до ранньої смертності пацієнтів.

Для контролю результатів лікування таласемії призначається:

•         Загальний аналіз крові;
•         Біохімічний (з оцінкою роботи нирок та печінки);
•         УЗД;
•         ЕХО-ЕКГ.

Включаючи вивчення гормонального фону (для пацієнтів з 8 років), мінеральної щільності кісток, гостроти зору і слуху.

Правильний спосіб життя і серйозний підхід до лікування при таласемії середньої тяжкості не являє собою загрози для нормальної життєдіяльності пацієнта. Тому прогноз протікання хвороби залишається досить оптимістичним.

Чого не можна сказати про важку таласемію. Без належного комплексного лікування зменшується не тільки тривалість життя, але і його якість. 

Тому, тим людям, у яких в сім ‘ї є родичі з даним спадковим відхиленням, потрібно пройти комплексне генетичне дослідження в обов’язковому порядку. Особливо в тому випадку, якщо ви плануєте народження дитини.