Стадії раку головного мозку: симптоми, діагностика, лікування, фото

Щоб перемогти свого ворога, потрібно максимально його вивчити. Саме тому в цій статті ми розповімо про пухлини головного мозку, про боротьбу з ними і що робити, якщо ви помітили у себе схожі симптоми.

Рак головного мозку — скупчення клітин головного мозку, які діляться неконтрольованим чином.

Які бувають пухлини головного мозку?

За первинним осередком виникнення пухлини головного мозку поділяють на:

• Первинна пухлина мозку — це та, яка виникає безпосередньо з клітин головного мозку, його оболонок або черепних нервів.
• Вторинна пухлина мозку — це та, яка утворилася в якомусь іншому органі (наприклад, легені) і з током крові метастазувала в головний мозок.

За гістологічними властивостями їх зазвичай називають за типом клітини, з якої вони розвиваються:

• Нейроепітеліальні пухлини — з епітелію головного мозку (астроцитома, гліома);
• Оболонкові — з клітин оболонок мозку (менінгіома);
• Пухлини черепних нервів — невриноми;
• Дизембріогенетичні пухлини — розвиваються через порушення розвитку нервової трубки ще в внутрішньоутробному періоді.

Чи є особливості в пухлин головного мозку?

Пухлини головного мозку справді особливі через так званий гематоенцефалічний бар’єр (ГЕБ).

Гематоенцефалічний бар’єр — це фізіологічний бар’єр між нашою кров’ю і клітинами нервової системи. Саме він регулює надходження в спинномозкову рідину і нервову тканину різних речовин з нашого кровотоку. Цей бар’єр захищає наш мозок від мікроорганізмів, токсинів і, звичайно, ракових клітин, утворених в інших органах і супроводжувався метастазами в головний мозок. Але саме гематоенцефалічний бар’єр стає перешкодою в лікуванні первинних пухлин, оскільки він не «пропускає» не тільки токсини, а й лікарські речовини.

Ще одна з особливостей пухлин головного мозку полягає в тому, що іноді доброякісні пухлини буває так само складно лікувати, як і злоякісні, — залежно від їхнього розміру і розташування в головному мозку.

Крім того, їхня особливість полягає в тому, що їх не класифікують за звичними стадіями (про це нижче, в розділі «Рак головного мозку, стадії»).

Які причини раку головного мозку?

Не скажемо нічого нового — точна причина виникнення раку головного мозку, як і раку інших органів, до кінця не відома. Але при всіх видах раку відбувається зміна в найважливішій для людства макромолекулі — в ДНК.

ДНК — це макромолекула, з якої складаються наші гени. А саме гени контролюють роботу наших клітин — коли їм ділитися, а коли їм пора вмирати.

Пухлина — це сукупність атипових («нехороших») клітин, які швидко діляться і не виконують ніяких функцій.

В організмі людини є два типи генів:

• Онкогени — їх активація «стимулює» клітини швидко ділитися і, як наслідок, утворюється пухлина.
• Гени-супресори пухлин/антионкогени — це гени, які, навпаки, контролюють проліферацію клітин, не дозволяючи їм хаотично ділитися.

Рак виникає, коли онкогени починають «включатися», а антіонкогени «вимикаються».

За даними епідеміологічних і експериментальних досліджень є кілька факторів, які відіграють значну роль у виникненні пухлин головного мозку:

• Генетичний — тобто якщо у батьків є «поломка» ДНК з антионкогенів, то є ризик передачі цього ДНК дитині;
• Фактори навколишнього середовища, зокрема, ароматичні гідрокарбонати;
• Віруси;
• Радіоактивні агенти;
• Біологічний — статеве дозрівання або старіння.

Рак головного мозку, стадії

Як було згадано раніше, одна з особливостей цих пухлин полягає в тому, що їх не ділять на стадії за прийнятою усіма системі TNM.

• T (tumor — пухлина) — у випадку з раком головного мозку не так важливі її розміри, як її локалізація і те, з чого вона походить;
• N (nodus — лімфатичний вузол) — в головному мозку немає лімфатичних судин;
• M (metastasis — метастази) — виникають повільно і рідко.

Тому їх ділять за запропонованою в 2007 році класифікацією ВООЗ за чотирма ступенями анаплазії. Вона ґрунтується на поєднанні гістологічних, генетичних даних і даних про виживання пацієнтів і включає чотири стадії:

Рак головного мозку, 1 стадія — сюди відносять новоутворення з низькою проліферативною активністю (повільно діляться), їх лікують хірургічно.

Рак головного мозку, 2 стадія — пухлини мають інфільтративну природу (проростають в довколишні тканини), невисоку здатність клітин до поділу, нерідко рецидивують.

Рак головного мозку, 3 стадія — пухлина швидко росте, поширюється на прилеглі тканини, і пухлинні клітини сильно відрізняються від нормальних клітин.

Рак головного мозку, 4 стадія — визначаються як цитологічних злоякісні, майже завжди рецидивують, мають несприятливий прогноз, широко проростають в прилеглу тканину мозку.

Як швидко розвивається пухлина головного мозку?

Конкретної цифри немає. Все залежить від типу клітин, з яких почався онкопроцес, від локалізації пухлини, від початкового фактора «поломки».

Які ж симптоми раку головного мозку?

Загальні ознаки раку мозку. Будь-яка пухлина, утворена в мозку, тисне на мозкову тканину, що викликає підвищений внутрішньочерепний тиск і сприяє виникненню таких симптомів:

• Головний біль, часто розпираючого характеру;
• Нудота, блювота, яка тимчасово дає полегшення;
• Двоїння в очах;
• Запаморочення;
• Порушення свідомості;
• Геміпарез (параліч руки і ноги з одного боку);
• Судоми.

Осередкові симптоми раку мозку, залежно від розташування:

• Атаксія (порушення координації) в кінцівках, тремор, ністагм в бік ураження (пухлини мозочка).
• Порушення статики, гіпотонус м’язів (пухлини хробака мозочка).
• Порушення слуху, координації руху, парез мімічної мускулатури (пухлини мосто-мозочкового кута).
• Порушення ковтання, відхилення мовлення, порушення чутливості глотки, особи (пухлини стовбура).

Розглянемо симптоми кількох пухлин, що часто зустрічаються:

Гліобластоми (IV ст). Гліобластома — це злоякісна пухлина головного мозку, яка виникає з астроцитів (підтримуючих клітин нервової системи). Клінічні симптоми прогресують швидко, через 2-4 місяці змішуються загальні та вогнищеві симптоми, спостерігаються епілептичні напади, психопатологічні зміни особистості.

Саркома головного мозку, утворена з сполучної тканини мозку. Симптоми саркоми головного мозку схожі з симптомами інших пухлин мозку і можуть проявлятися у вигляді:

• Головного болю;
• Нудоти;
• Порушення свідомості;
• Зміни психіки;
• Судом;
• Порушення мовлення.

Аденома гіпофіза — найчастіше розвивається з передній долі гіпофіза і характеризується гормональними порушеннями, які призводять до наступних симптомів:

• Гіперсекреція адренокортикотропного гормону — високий артеріальний тиск, підвищений рівень глюкози в крові, розтяжки на стегнах, аменорея у жінок, імпотенція у чоловіків, остеопороз, підвищений ріст волосся за чоловічим типом.
• Гіперсекреція пролактину — аменорея у жінок, секреція молока у жінок, безпліддя у чоловіків.
• Гіперсекреція соматотропного гормону — збільшення розмірів кінцівок і язика, підвищена пітливість.

Як діагностують пухлини мозку?

1. Неврологічні обстеження допомагають визначити, чи впливає пухлина на роботу мозку.
2. Магнітно-резонансна томографія (МРТ) — найбільш поширений метод візуалізації практично будь-яких пухлин мозку. МРТ-сигнали відрізняються залежно від вмісту води, кальцію, жиру в пухлині. На характер сигналу впливає кістозний компонент новоутворення і крововиливи в пухлину.
3. Комп’ютерна томографія (КТ) — дозволяє візуалізувати аномалії або пухлини в головному мозку. Метод може допомогти виявити кровотечу і збільшення заповнених рідиною просторів в головному мозку. Крім того, комп’ютерна томографія дозволяє побачити зміни в кістках черепа. Також КТ можна використовувати для вимірювання розміру пухлини і в випадках, коли у пацієнта немає можливості зробити МРТ, наприклад, якщо у людини є кардіостимулятор для серця.
4. Позитронно-емісійна томографія (ПЕТ) або ПЕТ-КТ — в організм пацієнта вводиться невелика кількість радіоактивної речовини. Ця речовина поглинається клітинами, що активно діляться. Оскільки пухлинні клітини з більшою ймовірністю будуть активно ділитися, вони поглинають більше радіоактивної речовини. Потім сканер виявляє цю речовину і створює зображення.
5. Люмбальна пункція — це процедура, при якій за допомогою голки береться зразок спинномозкової рідини для пошуку пухлинних клітин, крові або онкомаркерів.
6. Біопсія + гістологія. Біопсія — це взяття невеликої кількості тканини для дослідження під мікроскопом. Це єдиний остаточний спосіб діагностики пухлини головного мозку.

Метастази пухлини головного мозку

Пухлина, яка починається в головному мозку, навіть якщо вона злоякісна, рідко поширюється на інші частини тіла. З цієї причини дослідження інших органів тіла зазвичай не потрібні.

Чи лікується рак мозку?

Лікування пухлини головного мозку зазвичай комплексне і може включати хірургічне втручання, хіміотерапію, променеву і медикаментозну терапію.

Основні методи лікування:

Хірургія — робиться невеликий отвір в черепі і видаляється пухлина;

Променева терапія — в методі використовується високоенергетичне опромінення від зовнішнього або внутрішнього джерела для знищення ракових клітин, найчастіше після операції і спільно з хіміотерапією. Променева терапія дозволяє сповільнити поділ або зупинити ріст злоякісних клітин;

Радіохірургія — це один з підходів в променевої терапії, в якому безліч крихітних променів радіації направлено на пухлину, щоб вбити її. Найчастіше її застосовують, якщо неможливо провести операцію;

Хіміотерапія — хіміотерапевтичні препарати використовуються для знищення ракових клітин після операції або полегшення симптомів, а також у випадках, коли пухлина не може бути видалена;

Імплантати Кармустину — новий спосіб проведення хіміотерапії для деяких пухлин високого ступеня злоякісності, коли імплантати імплантуються в мозок. Кармустин належить до класу ліків, так званих алкілуючих агентів. Він працює, сповільнюючи або зупиняючи ріст ракових клітин в тілі.

Спостереження і обстеження після проведеного лікування

Після закінчення лікування вам варто відвідувати лікаря і проходити додаткові обстеження:

• кожні 3-6 місяців протягом перших 5 років для пухлин високого ступеня злоякісності, а потім один раз на рік;
• кожні 6-12 місяців протягом перших 5 років для пухлин низького ступеня злоякісності, а потім кожні 1-2 роки.

Рак головного мозку, прогноз

Виживання при раку головного мозку залежить від безлічі факторів і тільки при вивченні анамнезу пацієнта лікар може сформувати прогноз. Для подання загальної картини нижче наведено статистику *п’ятирічної виживаності пацієнтів із раком головного мозку:

• 5-річна виживаність для людей з раком головного мозку або пухлиною ЦНС становить майже 36%, 10-річна виживаність становить майже 31%.
• Показники виживаності знижуються з віком.
• 5-річна виживаність людей молодше 15 років становить понад 74%.
• Для людей у ​​віці від 15 до 39 років 5-річна виживаність становить близько 71%.
• 5-річна виживаність для людей у ​​віці 40 років і старше становить близько 21%.

Але все ж не варто загострювати увагу на «сухих» цифрах статистики, — у кожного з нас все відбувається по-різному. Тому, перш ніж робити які-небудь висновки, проконсультуйтеся з цього питання з вашим лікарем.

*-Статистику адаптовано з публікації Американського онкологічного товариства, Cancer Facts & Figures 2020 року, веб-сайту ACS (січень 2020 р.)

Що робити, якщо ви помічаєте у себе постійні головні болі або нудоту, або раптом ваша рука потроху перестає вас «слухатися»?

• Не варто ставити собі відразу діагноз «рак», а звернутися за консультацією до лікаря (терапевт, невролог, нейрохірург, онколог).
• Пройти повне обстеження, — схожі симптоми можуть викликати безліч інших захворювань, і не тільки мозку.
• У разі, якщо за результатами обстеження вам оголосили про наявність злоякісної пухлини головного мозку, не варто впадати у відчай.
• Виконуйте всі вказівки лікарів і повідомляйте їм про всі зміни в самопочутті під час проходження лікування.
• Боріться за життя і пам’ятайте — ви з лікарем одна команда на шляху до перемоги над захворюванням.

З чого почати?

Почати необхідно з прийняття того, що у вас є проблема і її можна спробувати вилікувати! Для цього варто записатися до лікаря-онколога, який допоможе вам провести необхідну діагностику, встановити діагноз. І в разі підтвердження раку головного мозку спільно з колегами на міждисциплінарному консиліумі підбере індивідуальну програму лікування.

І пам’ятайте, головне — пробувати і не здаватися!