Лімфаденопатія
Лімфатичні вузли – це орган, який виконує дренажну функцію, і є периферичним органом лімфатичної системи. Вона бореться з інфекціями та іншими патологіями. У людському організмі знаходиться близько 600 лімфатичних вузлів, розташованих по всьому тілі. Більшість з них не пальпується, безболісні і не спаяні. У лімфовузлах накопичуються лімфатичні клітини і лімфа, щоб допомогти подолати хворобу. Таким чином, це призводить до їх збільшення і розвитку такого процесу як лімфаденопатія.
https://www.aafp.org/afp/1998/1015/p1313.html
Лімфаденопатія – це збільшення розміру лімфовузлів, що відчувається пальпаторно. (> 1 см). Залежно від патології, може збільшитися один або декілька вузлів. Цей стан може бути як самостійне захворювання, чи як окремий симптом. У будь-якому випадку необхідна консультація лікаря і пошук причини, що викликала збільшення.
Класифікація:
За локалізацією:
-
- шийна лімфаденопатія;
- аксилярна (пахвова);
- грудна;
- пахова;
- лімфаденопатія черевної порожнини;
- лімфаденопатія малого тазу.
За поширеністю:
-
- локалізована форма;
- генералізована форма;
За етіологією
-
- інфекційна;
- неінфекційна;
Причини
Причин для збільшення розміру існує досить багато, так як будь-який патологічний процес в організмі людини призводить до реакції лімфатичної системи.
- Інфекції. Одна з найчастіших причин лімфаденопатій. Сюди відносять всі інфекції, що можуть бути в організмі людини: бактеріальні, вірусні, паразитарні та грибкові.
- онкологічні захворювання. Друга за поширеністю причина, вона може бути реакцією на первинний рак або метастази. Лімфаденопатія може розвиватися як при злоякісному процесі, так і доброякісному.
- імунні захворювання. Сюди відносять всі системні захворювання: ревматоїдний артрит, дерматоміозит, системний червоний вовчак та інші.
Незалежно від причини розвитку лімфаденопатії необхідна консультація і огляд лікаря з ретельною діагностикою.
Клінічні симптомі лімфаденопатії
Звичайно основним симптомом лімфаденопатії є збільшення розміру лімфатичного вузла більше ніж 1 сантиметр.
Але крім цього, лімфаденопатія супроводжується й іншими симптомами.
- Підвищення температури тіла від 37,2 до 39,0 0 С;
- Постійна втома і втрата працездатності;
- Катаральні прояви (нежить, сльозотеча);
- Рясне потовиділення;
- Біль або дискомфорт в горлі;
- Втрата ваги за короткий період;
- Збільшення печінки і селезінки;
- Лихоманка;
У більшості випадків це симптоматика захворювань, які викликала лімфаденопатія. Вона може проявитися різко і швидко наростати в разі гострої хвороби, або бути малопомітною протягом тривалого періоду, якщо процес хронічний.
Особливості лімфаденопатії у дітей
Насправді лімфаденопатія частіше зустрічається в дитячому віці. У більшості випадків вони проходять на тлі застуд і інфекцій, якими діти хворіють частіше за дорослих: паротит (свинка), запалення вуха, ангіна та інші.
Але також вона може бути ознакою онкологічних захворювань: лейкемії або лімфоми.
Головна особливість лімфаденопатії у дітей: збільшені лімфовузли добре видно, бо досить маленький підшкірно-жировий шар.
Діагностика лімфаденопатій
Коли пацієнт звертається з проблемою збільшених лімфатичних вузлів, в першу чергу лікар починає збирати анамнез: коли почалося, як інтенсивно проходить перебіг, чи є хворобливі відчуття та інші симптоми.
Далі він ретельно оглядає збільшені вузли, які зазначив пацієнт. Лікар пальпує їх і оцінює консистенцію, рухливість, чутливість при натисканні. Потім оглядає й інші області, де можна пропальпувати лімфовузли.
Збільшення тих, які знаходяться у важкодоступних місцях, можна діагностувати за допомогою комп’ютерної або магнітно-резонансної томографії, ультразвукового дослідження. Також завжди призначається загальний аналіз крові та сечі.
Залежно від супутніх симптомів і підозр лікар може призначити певні тести на інфекційні захворювання або вдатися до біопсії збільшених лімфовузлів.
Лікування лімфаденопатії
Лікування лімфаденопатії строго залежить від причини, що викликала її.
В основному, першим діагностує лімфаденопатію сімейний лікар (педіатр), який визначає її походження. Якщо проблема в інфекції, то продовжить лікування терапевт, в разі пухлинного походження необхідно звернутися до гематологів та онкологів.
За інфекційної етіології призначають антибіотики, противірусні, протигрибкові препарати, до яких чутливий збудник, що викликав захворювання. Також рекомендована і симптоматична терапія: жарознижуючі, вітамінотерапія.
У разі онкологічного походження лімфаденопатії, лімфовузол не зменшить свої розміри, поки рак буде в активній стадії. Тому пацієнту спочатку проводять лікування хіміотерапією або променевою терапією і після цього лімфовузли самостійно зменшуються.
https://emedicine.medscape.com/article/956340-treatment#d5
Необхідно пам’ятати, що лікування потрібно проходити строго під контролем лікарів, самолікування може призвести тільки до погіршення стану!
