Лейкопенія
Лейкопенія – це патологічний стан, що характеризується зниженням лейкоцитів у крові (менше 4 х 109/л), включаючи всі клітини лейкоцитарної формули (нейтрофіли, моноцити, лімфоцити, базофіли). Такі зміни можуть бути реактивними, а можуть бути показниками порушення роботи кісткового мозку, який продукує білі кров’яні тільця.
Призводить до цього стану масове руйнування молодих клітин крові та зменшення формування зрілих лейкоцитів, які є основою для правильної роботи імунної системи.
|
Лейкоцити – це захисні клітини крові, які є невід’ємною частиною імунітету. “Знищують” чужорідні елементи, виробляють БАР, беруть участь у запальних процесах. · Тому дисбаланс лейкоцитів призводить до зниження захисних сил організму, тим самим підвищуючи його вразливість до різного роду інфекцій. Ступінь вираженості патологічного процесу залежить від швидкості зменшення лейкоцитів у крові. |
У деяких клінічно здорових людей лейкопенія вважається нормою.
Однак у більшості випадків зниження лейкоцитів – це патологічний стан, який розвивається на тлі первинних або вторинних причин.
За походженням бувають:
- Ендогенними (порушення гормонального балансу, запальний процес в організмі, генетична схильність).
- Екзогенними (бактерії, віруси, грибки, паразити).
Інфекційного та неінфекційного характеру.
Причини хвороби
Причини лейкопенії можуть бути обумовлені:
Хворобами клітин крові (кісткового мозку)
- Міелофіброз;
- Апластична анемія;
- Збільшення селезінки;
- Мієлодисплатичний синдром.
Вродженими патологіями
- Синдром Костмана;
- Мієлокатексіс;
- Ниркова недостатність;
- Синдром Іценко-Кушинга;
- Синдром Генслера.
Інфекційними захворюваннями
- ГРВІ;
- Гепатит;
- Краснуха;
- Туберкульоз;
- ВІЛ.
Гнійними патологіями
- Ендометрит;
- Холангіт;
- Сепсіс;
- Абсцес легенів.
Аутоімунними порушеннями
- Алергія;
- Червона вовчанка;
- Ревматоїдний артрит;
- Тіреоідіт;
- Саркоїдоз.
Дефіцитом вітамінно-мінерального комплексу
- Вітаміни групи В (особливо В2, В6,В9 і В12);
- Мідь;
- Цинк.
Прийомом лікарських засобів
- Циклоспорин;
- Інтерферон;
- Міноциклін;
- Пеніцилін.
Онкологічними патологіями та методами їх лікування
- Рак крові;
- Хіміотерапія;
- Променева терапія;
- Пересадка кісткового мозку.
Перерозподілом лейкоцитів
- Шокові стани;
- Важка фізична праця.
У процесі перерозподілу лейкоцити тимчасово “покидають” кровоносне русло, перемикаючись на нирки, легені, капіляри.
Тривалий контакт з хімічними речовинами, радіацією, вірусними інфекціями, спадковий фактор, також можуть негативно позначатися на рівні лейкоцитів у крові.
Лейкопенія у дітей зазвичай проявляється на тлі перенесених вірусних інфекцій (грві, грип, кір, вітряна віспа), прийому деяких лікарських препаратів (інтерферон, антибіотики, антигістамінні засоби) або порушеного раціону харчування (нестача білка, фолієвої кислоти, цинку).
При цьому критичне зниження лейкоцитів (нижче 1,5х 109/л) – це привід для термінового і комплексного обстеження.
За ступенем тяжкості лейкопенію розрізняють:
- Легка ступінь – 1,5 х 109/л;
- Лейкопенія 2 ступеня – 0,5-1 х 109/л;
- Важкий ступінь лейкопенії (агранулоцитоз) – менше 0,5х 109/л.
Гострий агранулоцитоз у дітей зазвичай свідчить про небезпечну зміну роботи кісткового мозку.
Всесвітня організація охорони здоров ‘я прийняла міжнародну класифікацію захворювань 10-го перегляду (мкх), як єдиний нормативний документ, згідно з яким лейкопенії був присвоєний код D72.8.0.
Симптоми
Лейкопенія, як правило, визначається випадково під час профілактичного дослідження, оскільки не має специфічних клінічних симптомів. Перші ознаки зниження лейкоцитів можуть проявлятися при залученні в патологічний процес бактеріальних, вірусних або інфекційних ускладнень.
Що зазвичай призводить до:
- Підвищення температури тіла;
- Появи афт на слизових оболонках рота;
- Підвищення кровоточивості десен;
- Гнійничкових інфекцій;
- Тахікардії;
- Головної болі;
- Занепокоєння;
- Болю в лівому підребер’ї (пов’ язаному зі збільшенням селезінки).
Всі симптоми лейкопенії повинні бути ретельно досліджені, тому в даному випадку консультація лікаря обов ‘язкова.
Як лікувати лейкопенію
Перш ніж приступити до лікування лейкопенії, потрібно провести комплексну медичну діагностику, визначити вид лейкопенії (нейтропенія, лімфопенія, еозинопенія, моноцитопенія, агранулоцитоз) та причину її виникнення. Оскільки будь-який терапевтичний вплив завжди має бути спрямований на ліквідацію першопричини того чи іншого порушення.
Для найбільш точного і достовірного результату рекомендовано пройти повторний аналіз крові, через деякий час. При цьому не кожне зниження лейкоцитів вимагає лікувального втручання, все залежить від обсягу та ступеня вираженості патологічного процесу.
У “Клініці Спіженко” проводиться:
- З’ясування причини лейкопенії і терапевтична корекція при необхідності.
- Пересадка кісткового мозку.
При важких онкологічних процесах системи крові виконується трансплантація стовбурових клітин.
- Видалення селезінки.
У разі відсутності позитивного результату при лікуванні аутоімунної лейкопенії.
Лейкопенія – це рак?
Ні. Низький рівень лейкоцитів може зустрічатися і у абсолютно здорових людей (“безпечна” лейкопенія зустрічається приблизно в 2-5% випадків).
Також варто відзначити постінфекційну лейкопенію, яка з ‘являється після ГРВІ та фізіологічну зміну співвідношення клітин лейкоцитарної формули (у дітей 6 міс і 6 років). Що помилково можна прийняти за серйозну патологію.
До доброякісної лейкопенії належить й синдром “ледачих лейкоцитів” (носить спадковий фактор).
Однак якщо зниження лейкоцитів, навіть незначне, супроводжується необґрунтованим підвищенням температури, появою синців, швидкою втомлюваністю або шкірними висипаннями, варто негайно звернутися за медичною консультацією і пройти комплексне обстеження всього організму!
Головна небезпека раку крові – відсутність пухлини, яку можна ліквідувати хірургічним шляхом. Тому, дуже важливо своєчасно виявити онкологічний процес та негайно приступити до його лікування.
Відгуки не обтяженого патологічного процесу сприятливі.
Фахівці “Клініки Спіженко” рекомендують ретельно стежити за своїм здоров’ям та своїх дітей, звертати увагу на будь-які зміни в самопочутті, а також проходити регулярні профілактичні огляди, включаючи загальний аналіз крові.
