Як підтримати друга чи члена родини, хворого на рак?

Працюючи з онкологічними пацієнтами, ми завжди наголошуємо на важливості команди, яка буде безпосередньо залучена до процесу лікування і реабілітації хворого. Під командою ми розуміємо не лише медичних фахівців, а й самого Пацієнта і його близьке оточення.

Члени сім’ї є важливими супутниками та незамінним джерелом підтримки. Вони надають емоційну підтримку пацієнтам і відіграють значну роль у виборі пацієнтом онколога, лікарні, а також у прийнятті рішень щодо можливих варіантів лікування. Крім того, родина може сприяти або перешкоджати прийняттю пацієнтом рішення відмовитися від подальшого специфічного лікування раку на користь найкращого підтримувального лікування з акцентом на контроль симптомів і якість життя.

Важливість соціальної підтримки онкохворих

Діагностика та лікування раку може бути ізолюючим досвідом. Завдання полягає в тому, як мобілізувати себе та оточуючих, щоб допомогти зменшити подібний вплив ситуації на стан хворого і його близьких.

Багаторічні дослідження встановили надійний зв’язок між соціальними відносинами та здоров’ям. Стосунки є «захисними», тобто ті, у кого більше друзів та/або родини, мають краще здоров’я та менший ризик будь-якої передчасної смерті. Чому (і як) це відбувається?  

Соціальні стосунки можуть забезпечити емоційні зв’язки, безпеку, заспокоєння та керівництво. Інші можуть надати товариство, допомогу, спільні цінності та інтереси, якими ми дорожимо, а також можливість забезпечити турботу, любов і турботу у відповідь. Ті, хто відчуває підтримку, повідомляють про кращу якість життя та добробут. Якщо прийде рак, наявність друзів і сім’ї, здатних підтримати вас, забезпечить «ресурси» для боротьби зі стресом, емоційним хвилюванням і всім, що пов’язане з лікуванням раку та тривалим відновленням після цього.

Також ефективним методом боротьби з депресією, відчуттям самотності є спілкування з такими ж людьми в діагнозі, які готові ділитися власними історією і хвилюваннями. Незалежно від фокусу, можливість зустрітися з іншими пацієнтами з подібним типом або стадією раку може бути корисною, для того, щоб підтвердити свій досвід (можливість сказати «може, я просто божевільний, але…»), отримати співчуття («Це у мене так і було…”), і розповісти про занепокоєння.

Як підтримати друга чи члена родини, хворого на рак?

Відкритість і чесність

Не бійтеся говорити зі своїм другом. Краще сказати: «Я не знаю, що сказати», ніж перестати дзвонити або відвідувати зі страху. Допустіть смуток, занепокоєння, гнів або провину; це нормально відчувати ці емоції. Хоча вони можуть бути незручними, просто дозволити собі відчути їх корисно. Не ігноруйте незручні теми чи почуття.

Пам’ятайте, що кожна людина переживає хворобу по-різному, і ваш друг може або не захоче обговорювати свій діагноз. 

Дотримуйтесь підказок свого друга. Можна просто запитати: «Ти хочеш поговорити про це?» Якщо так, підтримуй і підтверджуй; якщо у них є занепокоєння чи стривоженість, намагайся не відкидати їх, нав’язуючи оптимізм чи бадьорість. Якщо ні, розмовляй на інші теми, ніж рак, наприклад, про інтереси та хобі вашого друга. Будьте присутні в житті людини в діагнозі та уважно слухайте.

Ви можете спілкуватися з кимось різними способами. Телефонний дзвінок, текстове повідомлення або відеодзвінок можуть показати, що ви дбаєте. Нехай ваш друг знає, що нічого страшного, якщо він не відповідає.

Тільки реальна практична допомога та виконання обіцянок

Ваша допомога у щоденних справах і клопотах є цінною. Поговоріть, проаналізуйте потреби хворого та запропонуйте зіграти певну роль. Пам’ятайте, що потреби вашого друга можуть змінюватися, тому будьте гнучкими, змінюючи свої плани. Дайте їм знати, що ви готові, якщо вага допомога буде неочікувано необхідна.

Багатьом людям важко просити допомоги. Якщо ваш друг відхиляє пропозицію, не сприймайте це особисто. Якщо йому/їй важко отримати практичну допомогу, ви можете обережно нагадати йому, що ви не очікуєте від нього відповідної послуги, і ви робите це, тому що вам не байдуже. Не наполягаючи, намагайтеся пропонувати конкретні рішення. Замість того, щоб запитувати: «Чим я можу допомогти?», запитайте конкретно, які справи ви можете виконати.

Ось деякі пропозиції:

• Купівля продуктів.
• Придбання ліків відповідно до призначень.
• Допомога в домашніх справах.
• Догляд за дітьми, супровід їх до школи та на заходи або організація відпочинку.
• Супровід під час візитів до лікаря, перебування в стаціонарі. Запропонуйте робити нотатки під час зустрічі або складіть їм компанію під час лікування.
• Спільні прогулянки.

Подумайте про дрібниці, якими користується ваш друг, які роблять його життя «нормальним». Запропонуйте допомогти полегшити ці дії.

Пацієнти потребують підтримки протягом усього періоду лікування раку і після нього, а не лише на початку. Пропозиції про допомогу часто надходять, коли пацієнту ставлять діагноз, але потім зводяться нанівець. Важливо пам’ятати, що допомога потрібна не тільки під час виявлення діагнозу або в період перебування в лікарні. Після лікування ваш друг може намагатися знайти свою «нову норму». Дружба та сімейні стосунки є важливою частиною цього. Враховуючи ці практичні поради, ваша дружба та любов можуть надовго змінити життя хворої на рак людини.