Цироз печінки

Цироз печінки – це хронічне незворотнє прогресуюче ураження печінки, при якому зменшується кількість печінкових клітин (гепатоцитів), порушується структура органу, відбувається заміщення паренхіми фіброзною тканиною або стромою.

Рубцювання призводить до повного порушення функціонування органу. У печінці починають накопичуватися токсини, жовч, які призводять до інтоксикації всього організму.

При цирозі, печінка може, як збільшуватися, так і зменшуватися в розмірах. Структура органу щільна, шорстка та горбиста.

Патологія зазвичай діагностується у чоловіків середнього та старшого віку, так як в країнах СНД більший відсоток захворювання відводиться алкогольному цирозу. Рідше пацієнти страждають від вірусного цирозу печінки, неалкогольної жирової хвороби печінки та гепатоцелюлярної карциноми.

Незалежно від причини захворювання, цироз печінки має незворотний характер. Тому лікування спрямоване на запобігання прогресування патологічного процесу і профілактику розвитку ускладнень.

Тяжкість перебігу патологічних процесів у печінці обумовлена ​​тим, що даний орган виконує безліч життєво важливих функцій, серед яких:

1.       Обмінна функція.

Печінка бере участь у всіх видах обміну речовин – білків, жирів, вуглеводів, гормонів, вітамінно-мінерального комплексу.

2.       Екскреторна.

З печінки екзогенні, ендогенні речовини надходять в жовчні протоки та виводяться з жовчю.

3.       Бар’єрна.

У печінці проходить «утилізація» токсичних, чужорідних, макроергічних сполук.

4.       Депонуюча.

Печінка накопичує вуглеводи (глікоген), білки, жири, вітаміни, гормони, мінеральні речовини.

5.       Гомеостатична.

Печінка підтримує гомеостаз (постійний склад крові), забезпечуючи синтез, накопичення, виділення, поглинання, трансформацію, екскрецію більшості компонентів плазми крові.

У печінці знаходиться близько 700 мл крові.

Ось чому від алкоголю страждає саме печінка. Даний орган виконує безліч життєво важливих функцій, включаючи переробку етанолу. При цьому у жінок деструктивні процеси в печінці під дією спиртних напоїв, проходять набагато швидше та важче, ніж у чоловіків.

Причини цирозу

Цироз печінки найчастіше розвивається на тлі тривалої алкогольної інтоксикації і вірусних гепатитів В, С, D.

Однак може виявитися внаслідок:

•         Спадкового порушення обміну речовин;
•         Патологій жовчовивідних шляхів;
•         Порушення прохідності печінкових вен (як набуті, так і вроджені);
•         Застійної серцевої недостатності;
•         Паразитарних інфекцій;
•         Лікарських інтоксикацій;
•         Гепатолентикулярної дегенерації;
•         Гемохроматоза;
•         Недостатності α1-антитрипсину;
•         Аутоімунних захворювань;
•         НАЖБП (неалкогольна жирова хвороба печінки);
•         Опісторхоза.

Виходячи з причини, цироз печінки класифікується, як:

•         Вірусний цироз печінки;
•         Лікарсько-індукований;
•         Метаболічний;
•         Первинний біліарний;
•         Вторинний біліарний;
•         Алкогольний цироз;
•         Криптогенний;
•         Застійний;
•         Інфекційний (сифіліс, шистосомоз, саркоїдоз).

Первинний біліарний цироз печінки розвивається без видимої етіології, яка у 35% пацієнтів так і залишається невизначеною.

Незалежно від причини, цироз печінки розвивається однаково. Протікає хронічно і потенційно прогресує від стадії до стадії.

Етапи формування цирозу печінки (ЦП):

1.       Стеатоз.
2.       Стеатогепатит.
3.       Фіброз.
4.       Цироз.

У зв’язку з чим, за морфологічними ознаками цироз поділяють на:

•         Мілковузловий цироз (фіброзні вузли до 3 мм);
•         Великовузловий (розмір вузлів збільшений до 5 мм);
•         Змішаний цироз (визначаються і мікро-, і макро вузли).

Формування ЦП відбувається протягом тривалого часу (місяці, роки). Особливо тяжким перебігом відрізняється алкогольно-вірусний цироз печінки.

За статистикою, в 54,8% випадків цироз печінки пов’язаний зі зловживанням алкоголю. Дослідження були представлені в журналі «Lancet» https://www.thelancet.com/journals/langas/article/PIIS2468-1253(19)30349-8/fulltext#%20.

Всесвітня організація охорони здоров’я прийняла міжнародну класифікацію захворювань 10-го перегляду (МКБ 10), як єдиний нормативний протокол, згідно з яким:

•         Алкогольний цироз печінки класифікується за кодом К70.3;
•         Цироз з токсичним ураженням під кодом К71.7;
•         Первинний біліарний цироз під кодом К74.3;
•         Вторинний біліарний цироз під кодом К74.4;
•         Портальна гіпертензія під кодом К76.6.

До переліку входять й інші патології печінки, включаючи види їх ускладнень.

Симптоми цирозу

Клінічно, цироз печінки може проявляються по-різному, від повної відсутності ознак (на перших стадіях розвитку) до появи специфічних симптомів печінкової недостатності.

На ранніх етапах перебігу захворювання, варто звернути увагу на астеновегетативні ознаки – систематичну втому, апатію, депресивність, небажання брати участь в будь-яких сферах свого життя.

Як правило, після емоційних розладів починає проявлятися клінічна симптоматика.

Основні симптоми цирозу печінки:

•         Загальне нездужання, зниження апетиту;
•         Головні болі;
•         Свербіж шкірних покривів, жовтушність;
•         Порушення менструального циклу (у жінок);
•         Виражена біль в правому підребер’ї;
•         Збільшення/зменшення печінки (визначається на прийомі у лікаря);
•         Шлунково-кишкового тракту симптоматика (здуття живота, відрижка, нудота, блювота, гіркота в роті);
•         Порушення сечовипускання (зміна кольору сечі);
•         Поява судинних зірочок.

Додаткові неспецифічні ознаки цирозу:

•         Поява безпричинних гематом;
•         Посилена кровоточивість ясен, носа;
•         Кров’янисті виділення з піхви не зв’язані з місячними (у жінок);
•         Кровотечі шлунково-кишкового тракту (спонтанні) та петехії – дрібні крововиливи в шкірі.

Фахівці «Клініки Спіженко» нагадують про схильність печінки до тривалого «мовчання», тому настійно рекомендують не чекати вираженої симптоматики. Проходьте своєчасно профілактичні огляди та обстеження.

Щоб захистити свій орган від негативних впливів, досить щорічно проходити діагностику на регулярній основі. У разі будь-яких скарг – два рази на рік.

Діагностика

У «Клініці Спіженко» діагностика ЦП починається з візуального огляду у лікаря, під час якого може визначатися:

•         Пальмарна еритема (почервоніння на долонях);
•         Жовтушність (шкіра, склери очей);
•         Судинні зірочки на шкірі;
•         Збільшення/зменшення печінки (при пальпації, перкусії, за даними інструментальних методів обстеження);
•         Блідий, жовтяничний колір нігтів;
•         Наявність/відсутність набряків (переважно нижні кінцівки).

Після збору анамнезу, скарг та візуальної оцінки стану пацієнта, лікар призначає додаткову, уточнюючу діагностику (виходячи з первинного огляду пацієнта та його скарг).

Інструментальні дослідження при ЦП

1.       УЗД черевної порожнини (печінка, селезінка).

УЗД – найбільш доступний, недорогий та досить інформативний метод дослідження. Дозволяє оцінити структурні, анатомічні та фізіологічні зміни в печінці, селезінці і т.д.

Однак УЗД – не заключне дослідження. Часто фіброз на УЗД має схожість з онкопатологією або гепатозом, тому вимагає додаткової різнобічної діагностики.

2.       Гастроскопия.

Дане дослідження при цирозі печінки призначається для уточнення можливих ускладнень перебігу захворювання. Синдром портальної гіпертензії (розширення вен стравоходу – часто «супроводжує» ЦП), тому як вени стравоходу реагують на патологію раніше, печінкових вен.

3.       КТ, МРТ.

Найбільш інформативні методи дослідження. В процесі обстеження виконується велика кількість тонких зрізів, що дозволяє максимально точно оцінити структуру печінки, наявність/відсутність фіброзних вузлів, додаткових судин, помилкових часточок і т.д.

Крім інструментальної діагностики, не менш важливі й лабораторні дослідження.

Лабораторні дослідження при ЦП

1.       Загальний розгорнутий аналіз крові.

Який визначає рівень лейкоцитів, тромбоцитів, еритроцитів, гемоглобіну, колірний показник, ШОЕ і т.д.

При цирозі печінки може спостерігатися зниження лейкоцитів, тромбоцитів, гемоглобіну, що призводить до імунодефіциту, порушення згортання крові, анемії.

2.       Біохімічний аналіз крові.

Визначає рівень білірубіну, протромбіновий індекс, феритин, активність печінкових ферментів, загальний білок і т.д., допомагаючи оцінити ступінь пошкодження органу.

На підставі результатів біохімічного дослідження крові можуть бути призначені тести на окремі ферменти та онкомаркери.

3.       Аналіз крові на альфа-фетопротеїн.

Це маркер раку печінки.

Рівень альфа-фетопротеїну підвищується у жінок під час вагітності, а у чоловіків і невагітних жінок при первинному раку печінки.

4.       Аналіз крові на СДГ (сорбітолдегідрогеназа).

Це специфічний фермент, який визначається в крові при цирозі печінки та гепатитах різної етіології.

5.       Аналіз крові на ГГТ (гама-глутамілтрансфераза).

Фермент міститься в підшлунковій залозі й печінці. Визначається в крові при патологіях печінки і алкогольних інтоксикаціях.

6.       Тести на віруси і збудники інших інфекцій.

Проводяться з метою визначення основної причини захворювання.

Доповнити лабораторні дослідження може комплексна діагностика на аутоімунні, генетичні ураження печінки, визначення рівня вітаміну В12 в крові, взяття біопсії і т.д.

У підсумку, що таке цироз печінки для пацієнта?

Це патологія, яка є кінцевою стадією багатьох хронічних захворювань, а значить, вимагає ретельного комплексного дослідження та високого професіоналізму лікарів.

Адже крім установки точної причини ЦП, ще не менш важливо визначити ступінь розвитку фіброзу, а також сформувати правильний контроль перебігу хвороби і стану пацієнта. Не випускаючи з виду найважливіші для життя показники.

Ускладнення

Ускладнення при цирозі печінки – пряма загроза життю пацієнта, тому в «Клініці Спіженко» їх своєчасній діагностиці відводиться одна з головних ролей.

До основних ускладнень ЦП відносяться:

Асцит

Найпоширеніше ускладнення, яке розвивається практично в 60% випадків. Характеризується надмірним скупченням рідини в черевній порожнині. Призводить до витіснення діафрагми в грудну порожнину, підвищення внутрішньочеревного тиску, обмеження легеневих дихальних рухів та порушення нормальної серцево-судинної діяльності.

Причини поява асциту – підвищений тиск в системі ворітної вени та недостатнє виведення натрію з сечею.

Остання стадія асциту помітна неозброєним оком і супроводжується несприятливим прогнозом, так як даний патологічний стан може спровокувати розвиток інших важких ускладнень.

Лікування асциту направлено на основне захворювання. Ліквідувати надмірну кількість рідини можна тільки в умовах стаціонару під контролем лікаря.

Бактеріальний перитоніт

Зазвичай розвивається при асциті. Обтяжений фактор для розвитку бактеріального перитоніту – збій в імунній системі, проникнення патологічної мікрофлори з кишечника в асцитичну рідину.

Симптоми перитоніту: ригідність передньої м’язової стінки, виражений больовий синдром в області живота, загальні ознаки запалення, шоковий стан, ниркова недостатність.

При розвитку перитоніту прогноз несприятливий.

Печінкова енцефалопатія

Це комплексне порушення функцій головного мозку, яке виникає на тлі важких патологій печінки. Токсини, які в здоровому стані печінка виводить, більше не в змозі проходити через неї. Вони потрапляють з потоком крові в мозок і призводять до порушення його фізіологічних функцій.

Симптоми печінкової енцефалопатії: дезорієнтація в просторі, уповільнення реакцій, зміна в поведінці, настрої.

Усунувши першопричину патологічного стану, психоневрологічні порушення в більшості випадків оборотні.

4 стадія даного ускладнення загрожує комою, яка, як правило, закінчується летально, незалежно від якості лікування.

Гепаторенальний синдром

Це патологічний стан, що виникає на тлі важких уражень печінки. Виявляється вторинним порушенням функції нирок, аж до важкої ниркової недостатності.

ГРС буває двох видів: швидко прогресуючий (гепатити, алкогольний цироз), і повільно прогресуючий (НАЖБП, застійний, метаболічний цироз).

Незалежно від виду гепаторенального синдрому прогноз залишається несприятливим https://bestpractice.bmj.com/topics/ru-ru/402.

Портальна гіпертензія

Це клінічний синдром, характеризується підвищеним тиском в системі ворітної вени, внаслідок порушення кровотоку в портальній вені (нижньої порожнистої вени, печінкових венах). Найчастіше виникає на тлі цирозу печінки.

При ПГ відбувається зворотний потік крові через вінцеву вену шлунка в вени стравоходу, що призводить до розширення вен і кровотечі.

Перші симптоми ПГ: виражений біль в правому підребер’ї, здуття живота, жовтушність шкірних покривів і слизових, зниження апетиту, підвищена стомлюваність.

Залежно від виду ПГ (надпечінкова, внутрішньопечінкова, підпечінкова), тактика лікування буде відрізнятися.

Лікування ПГ, як і інших ускладнень при цирозі печінки, вимагає негайної медичної допомоги, включаючи радикальні дії – портокавального шунтування або трансплантація печінки.

За статистичними даними, смертність при ПГ перевищує 50%. Сприятливість прогнозу визначається резервними можливостями печінки і обсягом втраченої крові.

Гепатоцеллюлярна карцинома

Це найпоширеніший первинний рак печінки. Розвивається у пацієнтів з цирозом печінки, гепатитом С і В, при недостатності альфа-1-антитрипсину, гемохроматоз і т.д.

Первинний рак печінки зустрічається у чоловіків частіше, ніж у жінок.

Специфічна симптоматика ГЦК: геморагічний асцит, новоутворення  в області печінки (при пальпації), виражений біль в животі, лихоманка. Метаболічні ускладнення ГЦК: коагулопатія, еритроцитоз, гіперліпідемія, гіпоглікемія, гіперкальціємія.

Аналізи та програми скринінгу в «Клініці Спіженка» дозволяють лікарям визначати ускладнення цирозу печінки, включаючи гепатоцеллюлярну карциному до розвитку першої специфічної симптоматики.

Рак печінки на пізній стадії має несприятливий прогноз. Однак без поширення патологічного процесу за межі органу, доречно проводити радикальні методи лікування, в тому числі резекцію ураженої ділянки печінки.

Лікування хвороби

Лікування цирозу печінки в «Клініці Спіженко», незалежно від причини хвороби, направлено на гальмування патологічних процесів в органі, так як повністю вилікуватися від ЦП неможливо.

Єдиним виходом із ситуації залишається пересадка печінки.

Для підтримки організму при цирозі печінки може призначатися:

•         Спеціальна дієта;
•         Противірусна терапія;
•         Антибактеріальна;
•         Гормонотерапія (при аутоімунному цирозі);
•         Плазмаферез.

У важких випадках:

•         Лапароцентез (видалення рідини);
•         Портокавальне шунтування;
•         Трансплантація печінки.

Терапевтичне та хірургічне лікування, на останній стадії цирозу, спрямоване на запобігання тих чи інших ускладнень. Лікування проводиться в стаціонарі.

Важливий момент лікування ЦП – правильне харчування. Так як одна з найчастіших проблем при цирозі печінки – порушення засвоєння білків, жирів і вітамінно-мінерального комплексу.

Недолік харчування, в свою чергу призводить до втрати м’язової маси (саркопенія), порушення обміну речовин і т.д., що додатково погіршує стан пацієнта.

Традиційною, при патологіях печінки, вважається дієта №5 за Певзнером, яка виключає вживання алкоголю, жирної, смаженої, копченої, маринованої їжі, здобного тіста. Мінімізує споживання солі (до 5 г в день), білка (особливо в період загострення цирозу).

Страви готуються на пару або відварюються. Їжа приймається у вигляді дрібного харчування (5-6 разів на день), теплою.

При патології печінки дефіцит вітамінів і мінералів різко зростає. Що перш за все відноситься до вітамінів А, Е, D (жиророзчинних), цинку і кальцію.

Тому в раціоні у пацієнта повинні переважати фрукти, овочі, ягоди, нежирні сорти м’яса, включаючи жири рослинного походження.

Якщо ви запідозрили у себе ті чи інші симптоми патології печінки – негайно зверніться за медичною допомогою.

Цироз і так складне захворювання, яке погано піддається діагностиці на ранніх етапах, не кажучи вже про тяжке хронічне протікання. А значить, запустивши цей процес, ви серйозно ризикуєте не тільки якістю свого життя, а й самим життям.

У «Клініці Спіженко» ви зможете пройти компетентну діагностику, лікування і профілактику захворювання, на високому сучасному рівні.

Наші фахівці впевнені, що якісна медична допомога – це не розкіш, це та необхідність, яка повинна бути доступна кожній людині.