Гермінома: лікування, діагностика, симптоми
Гермінома — дизонтогенетичне новоутворення, що локалізується в глибинних структурах головного мозку. У 90% випадків пухлина злоякісна, відрізняється агресивним перебігом і схильна до метастазування.
Пухлина формується під час ембріонального розвитку плода в утробі матері, зростає і розвивається разом із дитиною.
Перші симптоми раку виникають у 10–12 років. Частіше хворіють хлопчики.
Лікування
Метод лікування герміноми залежить від розміру пухлини, локалізації, наявності ускладнень. У нескладних випадках розглядається можливість вибору в якості радикального методу хірургічного лікування або менш травматичного радіохірургічного лікування на КіберНожі (стереотаксична радіохірургія).
Лікування герміноми на системі КіберНіж
З появою КіберНожа в клінічній практиці провідних світових онкоцентрів лікування герміноми перестало проводитися виключно хірургічним методом, який через розвиток герміноми в глибоких структурах мозку призводив до серйозних, часто непоправних неврологічних пошкоджень, пов’язаних із доступом до самої пухлини. На сьогодні вибір тактики лікування герміноми обмежений лише кваліфікацією лікаря, який в сучасних умовах повинен знати про переваги радіохірургії, і можливістю пацієнта отримати доступ до лікування на КіберНожі.
Найбільшу ефективність показує поєднане лікування герміноми, що складається з високодозової радіохірургії та подальшої хіміотерапії пухлини. У такому випадку уся гермінома, межі якої визначаються поєднанням даних КТ-та МРТ-досліджень, отримує рівновелику дозу, що приводить до біологічної загибелі пухлинних клітин, а здорові тканини, що оточують пухлину, отримують мінімальні дози іонізуючого випромінювання.
Хіміотерапія після лікування герміноми на КіберНожі покликана боротися з можливими мікрометастазами пухлини і одиничними пухлинними клітинами, які могли не отримати достатньої дози опромінення, зважаючи на складну форми пухлини або її проростання в ті структури головного мозку, до яких підведення єдиної для всього обсягу терапевтичної дози випромінювання може бути небезпечним.

Гермінома — радіохірургічне лікування пухлини мозку на КіберНожі без операції, план лікування. Червоний контур вказує на зону, в яку буде подано високу дозу іонізуючого випромінювання
Якщо пухлина важкодоступна, але при цьому її розміри перевищують рекомендовані для ефективного застосування КіберНожа (радіохірургії), проводять стереотаксичну біопсію і починають високоточну променеву терапію IMRT на область пухлини. Комбіноване променеве лікування поєднують із раціональною хіміотерапією.
Променева терапія IMRT у лікуванні герміноми
Гермінома — пухлина мозку, що виникає ще на етапі ембріонального розвитку, але на ранніх стадіях, коли в боротьбі з пухлиною можна застосувати безопераційну методику — радіохірургію на КіберНожі, виявити і ідентифікувати герміному вкрай складно. З цієї причини найбільш ефективним стає лікування, яке включає видалення частини пухлини, розташованої поза межами критично важливих структур головного мозку, і високоточне опромінення тих зон, видалити які неможливо.
Одним із найбільш точних методів підведення іонізуючого опромінення, що дозволяє надати точну дозу, вже згубну для пухлинних тканин герміноми, але ще толерантну для здорових клітин головного мозку, зосереджену точно в заданих межах, є високоточна променева терапія IMRT.
Прицільна доставка заданої дози іонізуючого випромінювання (що приводить до зупинки біологічних процесів у тканинах новоутворення) в заданий обсяг із контрольованою доставкою випромінювання.
Точність лікування обумовлена створенням моделі розташування решти пухлини в головному мозку, яка будується на базі знімків КТ і МРТ в спеціальній програмі. На цій моделі лікар-радіолог визначає і задає контури герміноми і здорових тканин, для кожної з груп яких променевий терапевт встановлює допустимі мінімальну і максимальну дози.

Гермінома — план променевого лікування — високоточна IMRT-променева терапія, що дозволяє підвести високу дозу до пухлин великого розміру і складної форми, мінімізуючи дози, отримувані здоровими тканинами
Потім медичний фізик розробляє план проходження полів випромінювання, кожне з яких матиме свою форму і буде подано з різних положень лінійного прискорювача. Таким чином, необхідна доза випромінювання буде обмежена зонами взаємного перетину полів, а здорові тканини на шляху проходження полів отримають невелику дозу, що не призводить до безповоротних пошкоджень.
Прогноз залежить від гістологічної будови і операбельності пухлини. Як правило, гермінома чутлива і до хіміо-, і до променевої терапії. П’ятирічна виживаність перевищує 85%.
Діагностика
Первинну діагностику проводить невролог під час комплексного обстеження. Діагностують герміному за допомогою МРТ і КТ. Обидва методи допомагають візуалізувати пухлину, оцінити розміри, локацію і її структуру. Крім того, пацієнту проводять біохімічний аналіз крові.
Види герміноми
Онкологи розрізняють кілька видів герміноми.
- Семінома — злоякісна пухлина яєчка з герміногенних клітин. Досить поширена, відрізняється агресивним зростанням і активно метастазує. У більшості випадків супроводжується явним збільшенням яєчка і сильними болями в області мошонки. Лікується, як і більшість видів раку, хіміотерапією, променевою терапією, хірургічним втручанням.
- Дисгермінома — злоякісне новоутворення у жінок, яке розвивається з первинних індиферентних клітин гонад. Причиною виникнення стає гіпоплазія статевих органів. Симптоми: больові відчуття, порушення сечовипускання і постійна слабкість.
- Тератома — в більшості випадків доброякісне новоутворення. Локалізується в яєчниках, яєчках або в зоні шишковидного тіла. Може складатися з м’язової або кісткової тканини, волосся. Ефективними методами лікування є променева і хіміотерапія, а також оперативне втручання.
- Тератокарцинома — злоякісна пухлина яєчника, яка формується з незрілих і зрілих тканин, вражає внутрішні статеві органи чоловіків і жінок.
Причини виникнення герміноми
Основна причина розвитку герміноми — внутрішньоутробна мутація генів. Впливати на утворення пухлини можуть такі чинники:
- тривалий стаж куріння матері;
- алкоголізм матері або батька;
- проживання чи робота в місцях із підвищеним рівнем радіації;
- вплив промислових канцерогенів;
- самолікування гормональними препаратами;
- перенесені вірусні інфекції.






