Цього листопада необхідність нейрохірургічного втручання привела мене до Клініки Спіженко — відгук пацієнтки
Цього листопада необхідність нейрохірургічного втручання привела мене до Клініки Спіженко. Спершу на консультацію, а пізніше – і на операцію.
Варто сказати, що під час вибору клініки для своєї операції я звертала увагу не лише на фактор професіоналізму лікарів та якість медичного обладнання, хоча це — чи найголовніше, але й на умови, в яких доведеться провести певну кількість днів до, під час та після операції. Моє перебування у лікарні не мало стати випробуванням для близьких — для мене було важливим, щоб вони не моталися до мене по кілька разів на день із постіллю, харчами, ліками, не витрачали час на догляд та побігеньки за персоналом. Я шукала інформацію в інтернеті, і, на жаль, її було обмаль. А це не додає упевненості у правильності вибору.
Втім, вибір я все ж зробила. І своїм відгуком, коли вже все позаду, я хочу допомогти тим, хто зараз гортає сторінки сайтів та соцмереж, і збирає інформацію по крихтах – спробую зробити опис якомога детальнішим. Поїхали.
Загальним лейтмотивом перебування у Клініці Спіженко особисто для мене стало слово «турбота» — тут все створено таким чином, щоб пацієнт попри свій діагноз мав якомога кращі умови на всіх етапах лікування й повністю зосередився на одужанні. Тож, по пунктах:
1. Від першої консультації до пацієнта прикріплюється персональний менеджер, який супроводжує по усіх питаннях, що можуть виникнути у процесі. Телефоном, Вайбером – як зручно. Дякую Ользі Рисінській!
2. Прозора фінансова історія. Так, все не дешево. Але попередній рахунок, що врахував витрати на операцію, медикаменти, перебування у клініці, харчування, я отримала одразу після першої консультації. Офіційний документ. І це дуже важливо. Адже найбільше негативу до медичних закладів державного типу – лікарень, профільних інститутів – виникає саме через непрозорість вартості послуг, так звані «доброчинні внески», конверти у кармани, невизначені суми на самостійну купівлю ліків та т.ін., до чого пацієнт виявляється не готовим. Про розміри цих сум він часто дізнається вже під час перебування у лікарні і терміново десь знаходити кошти — проблема.
Із моїм поточним діагнозом за зверненням в один такий заклад по вартості мені називали щось дуже приблизно, потім не підтверджували, потім називали інше і так далі. Тобто розуміння в яку конкретно суму може обійтися оперативне втручання та все інше я так і не отримала. Тим більше — жодних офіційних рахунків на повну вартість. У Спіженка кошторис був підрахований одразу, що дало мені можливість підготуватися, зібрати за допомогою небайдужих людей потрібну суму та у визначений час лягти на операцію. Уклали договір на медичні послуги, офіційно сплатила рахунок у бухгалтерії та отримала на підтвердження чеки про оплату.
3. Палата у відділенні нейрохірургії. Вона має усі зручності для комфортного перебування. Моя була двомісна, але завантаження відділення на той час не було, тож я була в ній одна. Вона більше нагадує номер у готелі, якщо не зважати на спеціальні ліжка для хворих. У ліжка є пульт керування – можна налаштувати потрібне положення для зручної пози. Також на ліжку є кнопка виклику персоналу, на яку реагують дуже швидко. Тож ганятися ні за ким точно не потрібно: є проблема – до тебе одразу прийдуть.
Над ліжком лампа із м’яким світлом та довгою гнучкою ніжкою – можна легко дотягнутися і повертати її куди потрібно. Зручні тумбочки на колесах із висувним столиком та доступом до поличок і ящику з двох боків – ці деталі важливі, коли ти обмежений у русі, але все має бути під рукою.
Вологе прибирання двічі на день, постільну білизну замінюють кожного дня, а також за вимогою, якщо раптом знадобилося частіше. Ковдри м’які і дуже теплі. Є великий санвузол із душем, в ньому передбачені туалетний папір, паперові серветки, рідке мило, гель для душу, шампунь та набір із зубної щітки та пасти.
Видають халат, рушники, капці. У коридорі є бутиль з питною водою, стаканчики, трубочки та чайник – могла набирати воду або заварювати собі чай, коли вже почала ходити, а до того мені допомагали це робити медсестри чи санітарки.
З того, що мені особисто знадобилося додатково, – бервуха, бо траса поруч і я її дуже чула, а також маска на очі, бо після операції вони певний час погано реагували на світло.
4. Харчування. 15 різних дієтичних столів, з яких вам оберуть той, що підходить найбільше. Лікар-дієтолог враховує особливості харчування та алергії, намагається зробити так, щоб максимально підібрати те, що не нашкодить.
У мене була потреба у безглютеновій дієті – вона не входить до 15 наявних. Тут не все було гладко, бо така проблема ще не дуже широковідома, але ресторан намагався дотриматися і її. Дякую! Їжу приносять у зручних термобоксах, тож можна не переживати, що вона охолоне. Готують смачно, продукти якісні. І якщо є апетит (в мене з тим було не дуже), то родичам точно не слід переживати, що ви залишитесь голодними без привезених із дому скляночок із харчами.
5. Персонал. Мій низький уклін усім, хто працює у відділенні нейрохірургії та реанімації – лікарям, анастезіологам, сестрам, санітаркам – ви чудові! Ви піклувалися про мене, контролювали та часто цікавилися, чи все в мене гаразд і чи не потрібно мені щось. Ви дуже швидко реагували на мої прохання та зміни стану, що у післяопераційний період надважливо. Дякую за ваш професіоналізм та здатність співпереживати!
6. Окрема велика і щира подяка – запрошеному з Феофанії керівнику центру нейрохірургії Олександру Михайловичу Возняку та лікарю-нейрохірургу Клініки Спіженко Сергію Данчуку, які робили мені операцію. Усе пройшло добре і без ускладнень — саме на це я і розраховувала . Завдяки вам якість мого життя вже стала кращою! Дякую!
І на підсумок. Знаєте, що написано на бланку виписки? Там зверху є слоган — «Команда, що надихає на життя». Для мене це справдилося на повну — моє одужання зробила можливим саме чудова професійна команда клініки Спіженка. Нехай у вас все буде добре!
*Відгук пацієнтки клініки, залишений на офіційній фейсбук-сторінці Медичного центру ім. академіка Ю.П. Спіженка.
