Хордома

Хордома

Хордома — досить рідкісне злоякісне новоутворення, яке утворюється із залишків хорди зародка людини. Завжди розташовується в районі хребта, в області черепа або в області крижів.

Пухлини, які розташовані в районі основи черепа, як правило, виявляють у віці 20–45 років, а в районі крижів набагато пізніше — від 45 до 60 років. Захворювання вражає як чоловіків, так і жінок, але сильна стать хворіє частіше на 10–15%. Метастазує хордома рідко, а в разі, якщо метастази все ж виникають, то на пізніх стадіях захворювання. Злоякісною пухлина є здебільшого через те, що хордома активно проростає в довколишні тканини і органи, а це призводить до рецидивів і повторних операцій.

Лікування

Лікування хордоми передбачає повне хірургічне видалення злоякісного новоутворення. Іноді проведення хірургічної операції стає неможливим через розташування пухлини поблизу критичних структур організму — спинного і головного мозку. У таких випадках найбільшу ефективність в лікуванні хордоми показує застосування радіохірургічного методу на системі КіберНіж.

Перевага КіберНожа полягає в можливості подачі високих доз іонізуючого опромінення (хордоми, як правило, не піддаються лікуванню низькими полями радіаційного випромінювання) з різних позицій точно в межі новоутворення. Застосування хіміотерапевтичного лікування при хордомі, як правило, малоефективне і часто призначається в складі комплексного лікування — до оперативного втручання, щоб зменшити обсяг новоутворення, і/або після операції, якщо існують показання для такого лікування.

Також при хордомі можливе застосування високоточної променевої терапії IMRT, при якій в обсяг патологічного осередку доставляються високі дози іонізуючого випромінювання, що сприяють знищенню ракових клітин.

Діагностика

Для того, щоб діагностувати хордому, проводиться ряд досліджень: пацієнтові проводять рентгенографію черепа або крижово-куприкового відділу хребта —  залежно від місця, в якому потенційно виявлено злоякісне новоутворення.

Для того, щоб визначити розмір хордоми, проводять КТ і МРТ хребта і головного мозку. Для виявлення осередків метастазування в легенях проводять КТ і рентгенографію грудної клітини.

Для остаточного діагнозу проводять біопсію і гістологічне дослідження частки пухлини.

Симптоми хордоми

З огляду на, що хордома може локалізуватися на різних ділянках хребта, симптоми також можуть відрізнятися залежно від локації.

Для хордом, розташованих в зоні основи черепа, характерні наступні симптоми:

• повна зміна голосу, афонія;
• порушення ковтання;
• порушення ритму дихання;
• порушення зору;
• порушення серцевої діяльності;
• при метастазуванні в легені можливе кровохаркання, кашель з кров’ю, задишка.

Для хордом, які знаходяться в зоні крижів, характерні наступні симптоми:

• слабкість, зниження чутливості, нижніх кінцівок;
• збій роботи тазових органів;
• при метастазуванні в печінку можуть виникнути гепатомегалія і асцит.

Також є симптоми, характерні для хордом обох типів:

• болі в місці локалізації хордоми;
• втрата ваги до 10–15 кг без зусиль з боку пацієнта — занять спортом, дієт;
• втрата апетиту, відмова від їжі;
• постійна слабкість;
• швидкі зміни настрою;
• депресії;
• гіпертермія — в місці ураження температура тіла може підніматися до 37–39 градусів.