Епендимома спинного мозку

Епендимома хребта
Епендимома — пухлина, яка виникає з клітин, розташованих в заповненому рідиною просторі головного і спинного мозку. Новоутворення можуть носити доброякісний або злоякісний характери. Пухлина з’являється в будь-якій частині мозку або хребта і може метастазувати в спинний мозок через спинномозкову рідину.
Епендимома може виникнути в будь-якому віці, але частіше її можна виявити у дітей у віці до п’яти років. Пухлина в більшості випадків з’являється в області задньої черепної ямки, в нижній задній частині голови. Причини виникнення епендими так досі і невідомі.
Лікування
Новоутворення головного і спинного мозку, незалежно від природи пухлини, вимагають негайного лікування, оскільки у міру свого зростання новоутворення може привести до серйозних порушень в роботі цього життєво важливого органу.
Як правило, ефективного лікування онкології дозволяє домогтися застосування різних методів терапії раку в комплексі, де крім хірургічного втручання, радіохірургії на КіберНожі можливе також використання різних комбінацій хіміо- і променевої терапії. Якщо обсяг пухлини спинного мозку досить невеликий, лікування проводиться з використанням найбільш інноваційного методу лікування раку — радіохірургії на КіберНожі.
Лікування на системі КіберНіж
Попередня діагностика (КТ і МРТ-дослідження), проведена на етапі постановки і підтвердження діагнозу, стає базою для планування лікування. На підставі отриманих знімків визначається необхідна форма і розташування обсягу, в якому буде сформована зона рівномірно високої дози іонізуючого опромінення — вона буде повністю відповідати вказаним лікарем контурам пухлинного ураження.
Готова 3D-модель із зазначенням зон (і мінімального/максимального променевого навантаження в них) завантажується в програмний комплекс КіберНожа для розрахунку кількості і траєкторії проходження тонких променів іонізуючого випромінювання, які формують дозу, згубну для пухлини. Після цього пацієнт може починати лікування епендимоми на КіберНожі.
Застосування високоточної роботизованої системи дозволяє видалити основний осередок патологічного новоутворення за допомогою високих доз іонізуючого випромінювання, не вдаючись до традиційного хірургічного втручання, яке може спричинити серйозні наслідки для здоров’я пацієнта в післяопераційний період.
Однак коли обсяг пухлини спинного мозку досить великий для застосування КіберНожа, основним методом лікування епендимоми спинного мозку є хірургічна операція, яка може бути доповнена курсом променевої терапії на високоточному лінійному прискорювачі IMRT і хіміотерапевтичним лікуванням.
Променева терапія
Принцип IMRT-променевої терапії при даному новоутворенні багато в чому відповідає принципу радіохірургії пухлин на КіберНожі. Також, як і при застосуванні системи КіберНіж, точність променевої терапії забезпечує контрольована доставка високої дози іонізуючого випромінювання в обсяг новоутворення. Просторові контури пухлини і необхідну дозу в ній задає променевої терапевт і медичний фізик. Отримані під час попередньої діагностики знімки КТ і МРТ завантажуються в комп’ютерну систему планування. Далі за участю лікаря-рентгенолога в програмному комплексі формується тривимірна модель взаємного розташування пухлинних і здорових тканин.
Для кожної зони, заданої у віртуальній моделі, визначаються і вносяться до системи планування значення мінімальних і максимальних доз, які потрібно підвести в процесі лікування. Таким чином лікар задає високу дозу в межах пухлини і шляхів її метастазування і нульову дозу в зоні розташування критичних структур організму (стовбур мозку, слинні залози, кришталик тощо). Згідно з цими даними програма визначає точки і форми подачі полів, розташовуючи їх таким чином, щоб досягти в місцях їх перетину необхідного розподілу доз, що доставляються в організм.
Після затвердження плану починається лікування: проводиться амбулаторно, під час сеансу (фракцій) лікування пацієнт зручно розташовується на кушетці в той час, як рухома частина лінійного прискорювача займає послідовні положення, з якого подаються пучки необхідної форми. Конфігурація кожного пучка форми пучків формується багатопелюстковим коліматором. Контроль усіх параметрів, керованих системою згідно заданого плану, під час лікування забезпечується відповідальним фахівцем.
Висока доза, згубна для пухлини, буде складена в обсязі перетину кожного з окремих полів опромінення. При цьому здорові тканини отримують толерантну дозу випромінювання (не впливає на біологічні тканини), а найбільш важливі структури організму (такі як стовбур мозку, аорта, слинні залози тощо) абсолютно захищені — для них ще на стадії планування лікування задається зона нульового впливу, так звана «холодна зона».
Діагностика
Існує кілька методів діагностики епендимоми. Діагностують цю пухлину шляхом забору поперекової пункції, методом проведення комп’ютерної томографії (КТ) та магнітно-резонансної томографії (МРТ) на уражених ділянках. МРТ-дослідження є особливо інформативним, оскільки МРТ дозволяє оцінити розмір, форму і структуру пухлини.
Остаточний діагноз ставлять після гістологічного дослідження рівня злоякісності тканин.
Симптоми
Спінальна епендимома — доброякісне новоутворення спинного мозку, але при цьому відзначаються випадки виникнення злоякісної пухлини (малігнізації), коли пухлина метастазує в інші тканини і органи. Однак навіть доброякісна пухлина спинного мозку вимагає лікування — крім стискання структур спинного мозку, що викликає неврологічні порушення, прогрес зростання епендимоми порушує циркуляцію спинномозкової рідини (ліквору), що також проявляється серйозними симптомами.
Симптоми епендими спинного мозку залежать від локалізації пухлини, а також від рівня внутрішньочерепного тиску хворого. Однією з основних особливостей епендими спинного мозку є те, що вони ростуть украй повільно. Перші симптоми можуть проявиться не раніше, ніж через 1–1,5 років після початку захворювання. Симптоми залежать від складності пухлини.
Типовими є такі ознаки:
- більшість пацієнтів відчувають сильні болі, перебуваючи в горизонтальному положенні. Вночі болі можуть посилюватися;
- спостерігається порушення чутливості на окремих ділянках тіла;
- можливе зниження м’язового тонусу;
- запаморочення, нудота і блювота. Після блювання полегшення не настає;
- змінюється хода: рухи стають незграбними, хода — нестійкою;
- можуть спостерігатися зміни в поведінці, характері;
- змінюється почерк;
- може виникати хрипота;
- напади кашлю;
- судоми, оніміння кінцівок;
- можуть бути порушення дефекації і сечовипускання.
Причини та фактори ризику
Як і в більшості випадків виникнення пухлин, причини розвитку до кінця не вивчені. Але серед можливих факторів впливу на розвиток процесу можна виділити наступні:
- вплив радіоактивного випромінювання на організм;
- вживання в їжу продуктів із канцерогенними властивостями;
- несприятливі екологічні умови;
- ослаблений імунітет;
- генетична схильність: на рак хворіли інші члени сім’ї.