UA | RU

(всі дзвінки безкоштовні)

або

Ми робимо реальної Вашу надію

0 800 211 333

(всі дзвінки безкоштовні)

або

+38 044 538 03 00 Зворотний дзвінок
UA  |  RU

Ми робимо
реальною Вашу
надію

Швидкий запис на консультацію до лікаря
заповніть просту форму і чекайте дзвінка нашого фахівця

Лікування аденоми гіпофізу на системі КіберНіж – досвід Клініки Спіженко

Северин

Северин Юлія Петрівна, зав. відділенням радіохірургії Клініки Спіженко, кандидат медичних наук

Як відчуває себе людина, в якої з віком непропорційно збільшуються окремі частини лицевого черепа та деформуються кисті рук і стопи? Як це відображається на самосприйнятті особистої зовнішності? Як незвична зовнішність відображається на соціальному житті? Якого рівня досягає моральний дискомфорт та які виникають психологічні проблеми?

1 листопада – Всесвітній день розповсюдження інформації про акромегалію. Ця дата була заснована Всесвітнім альянсом гіпофізарних організацій WAPO (World Alliance of Pituitary Organizations) з метою підвищення обізнаності населення про це захворювання та особливості життя пацієнтів, які страждають на акромегалію.

Відповідно до світової статистики, поширеність акромегалії становить 50-70 випадків на 1 млн населення. Щороку фіксується 3-4 нові випадки захворювання. Станом на 1 січня 2018 р. населення України становило 42 386 403. Отже, розрахункова кількість пацієнтів з акромегалією та гіпофізарним гігантизмом в Україні може дорівнювати 2500. Утім, за попередніми розрахунками поки неповної Української бази пацієнтів з акромегалією та гіпофізарним гігантизмом, частота хвороби становить 30 випадків на 1 млн жителів країни.

Найчастіше акромегалія відзначається у віковому періоді 20-40 років. Більшість таких хворих працездатного віку. З огляду на часовий проміжок 5-15 років від появи перших ознак акромегалії до встановлення остаточного діагнозу з наявністю незворотних змін дуже важливе місце має займати діагностичне проведення скринінгових визначень ІФР1 за найменшої підозри на захворювання.[1]

Акромегалія – рідкісне захворювання, обумовлене хронічною гіперпродукцією соматотропного гормону (СТГ) та інсуліноподібного фактору росту-1 (ІФР-1), яке викликане у більшості випадків аденомою гіпофізу.

Аденома гіпофізу вважається однією з найбільш швидкопрогресуючих пухлин ендокринної системи. Більш ніж у 75% випадків діагностоють макроаденому гіпофізу, коли є локальні симптоми компресії близькорозташованих структур головного мозку.[1,2]

За розміром аденоми гіпофізу виділяють: мікроаденоми (менше 1 см) та макроаденоми. За гормональною активністю: гормонально-неактивна аденома гіпофізу та гормонально-активна (пролактинома – виробляє пролактин, кортикотропінома – виробляє адренокортикотропний гормон, соматотропінома – виробляє соматотропний гормон, тиротропінома – виробляє тиреотропний гормон, гонадотропінома виробляє лютеінізуючий гормон чи/або фолікулостимулюючий гормон).

Прояв аденоми гіпофізу залежить від гормональної функції пухлини. При гормонально-активних аденомах основні прояви – специфічні гормональні порушення. При гормонально-неактивних аденомах хворі частіш за все звертаються зі скаргами на порушення зору та головний біль.

Діагностика аденоми гіпофізу: ретельне гормональне та офтальмологічне обстеження, нейровізуалізація.

Магнітно-резонансна томографія (МРТ) – основний метод діагностики, що дозволяє виявити аденоми роміром менше 5 мм. Однак, навіть з урахуванням цього, приблизно у 25–45% пацієнтів візуалізувати аденому не вдається.

Згідно з існуючими протоколами лікування аденоми, методом первинного вибору у випадку несекретуючих аденом, а також соматотропінОм та кортикотропінОм є хірургічне видалення (транскраніальне та транссфеноїдальне), а для пролактином – призначення агоністів допамину.

Неефективність хірурного лікування (часткова резекція пухлини чи її рецедив) є показанням до проведення променевої терапії. У випадку пролактіном, методом другого вибору є хірургічне видалення, і тільки потім, лише за його неєффективності – променева терапія. Однак існують певні ситуації, коли першим етапом віддають перевагу променевій терапії: наприклад, інвазія аденоми гіпофізу невиликого розміру у стінку кавернозного синусу, чи непридатний для хірургічного лікування соматичний статус пацієнта, чи відмова пацієнта від операції на користь променевої терапії. [2, 3]

 

На відміну від загальноприйнятого тривалого лікування на лінійному прискорювачі, в Медичному центрі ім. академіка Ю. П. Спіженка для вирішення проблеми з часом, точністю та променевим навантаженням на близькорозташовані життєво важливі структури, використовують найпрогресивнішу технологію в променевій терапії – роботизовану систему КіберНіж.

Роботизована радіохірургічна система КіберНіж (Cyberknife G4) в Клініці Спіженко

Радіохірургічна система дозволяє максимально точного навести лікувальну дозу, що забезпечується маневрінностю апарата та можливістю опромінення мішені з більш ніж 2000 різноманітних направлень.

Усе це дозволяє уникнути променевого навантаження на здорові тканини головного мозку, в противагу звичайній променевій терапії, та мінімізувати променеве навантаження на близькорозташовані критичні структури поряд з гіпофізом, зокрема – оптичні шляхи та стовбур мозку. Оскільки, основним ускладненням при проведенні класичної променевої терапії є погіршення зору та гіпопітуітарізм (дефіцит функції гіпофізу).[4,5]

Згідно з сучасними спостереженнями та досвідом, перевага надається не 1-фракційній стереотаксичній радіохірургії, а розділенню сумарної дози на 3-5 фракцій, залежно від розіміру патологічного вогнища. Як свідчать останні дані, при використанні фракційної стереотаксичної радіотерапії відмічається дуже низький появ гіпопітуітарізму (дефіцит функції гіпофізу) – менше ніж у 5% пацієнтів.[4]

Хоча роботизована система КіберНіж в Україні в Клініці Спіженко працює з 2009 року, впровадження в клінічну практику радіохірургічного лікування аденоми гіпофізу відбулось у 2012 року. За цей період в нашому медичному центрі було проліковано 47 пацієнтів з такою патологію. Більшість – жінки віком від 29 до 59 років.

У більшості пацієнтів (44) була проведена фракційна стереотаксична радіохірургія – 2-5 фракцій. У 42 пацієнтів відмічались пролактиноми з невдалим медикаментозним лікуванням чи рецедивом пухлини після оперативного втручання.

І тільки у 5 – відмічалась соматотропінома, яка спричиняє акромегалію, і пацієнти були певні покази для проведення стереотаксичного радіохірургічного лікування. Ця неінвазивна процедура спрямована на контроль мас-ефекту (росту утворення) та припинення надлишкового функціонування. Що і відмічалось під час контрольних спостережень через 3-6 місяців.

Клінічний випадок: лікування аденоми гіпофізу на системі КіберНіж

Пацієнт О., 32 роки, скарги на головний біль, втомляємість, сонливість, зниження статевого потягу. Хворіє з кінця червня 2018 року, після погіршення стану (втрата свідомості) до лікаря не звертався. При МРТ головного мозку 28.12.2018 (без контрасту) та 04.03.2019 (з контрастом) було виявлено утворення гіпофізу. Під питанням –  аденома.

До нейрохірурга-онколога нашого медичного центру пацієнт звернувся 05.08.2019, з метою отримання експертної консультації та можливого лікування. Відповідно до скарг пацієнта, клінічних проявів захворювання, нерологічного огляду та результатів МРТ-діагностики, пацієнту було рекомендоване мікрозрізове МРТ гіпофізу з в/в контрастуванням.

Результати МРТ від 06.08.2019. В проекції турецького сідла, поширюючись інфра-, антеро-, параселлярно вліво та в порожнину лівої клиновидної пазухи, візуалізується об’ємне утворення, неправильної форми, гомогенної структури, переважно з рівними контурами, ізогіпоінтенсивного МР сигналу в T1wi, ізоінтенсивного в T2wi, FLAIR, умовними розмірами 22.5х15х17мм (ах со со). На постконтрастних зображеннях визначається активне відносно гомогенне накопичення гадолінієвого агенту. Збережена паренхіма гіпофіза та лійка гіпофіза компремовані вправо.

МР-ознаки об’ємного утворення селлярної ділянки з поширенням в ліву клиновидну пазуху (аденома гіпофіза). Після томографічній верифікації аденоми гіпофізу пацієнту рекомендоване радіохірургічне лікування на роботизованій системі Cyberknife G4 РВД=700 сГр, СВД=2100 сГр, фракцій -3. З розрахунком дозиметричного плану, ваховуючи допустимі межи для опромінення поряд розташованих структур.

Через 6 місяців після лікування, вищезазначені скарги відсутні. На контрольних МРТ визначається позитивна динаміка у вигляді зменшення розмірів утворення.

Результати МРТ після лікування. На серії МР томограм головного мозку в проекції порожнини турецького сідла, поширюючись інфра-, антеро-, параселярно ліворуч та в порожнину основної пазухи ліворуч, візуалізується об’ємне утворення, неправильної форми, гомогенної структури, переважно з рівними контурами, ізогіпоінтенсивного МР сигналу в T1WI, ізоінтенсивного в T2WI, FLAIR, орієнтовними розмірами до 13,2х20,2х14,6 мм (15х22,5х17 мм на МР-дослідженні від 06.08.2019). На постконтрастних зображеннях визначається активне, відносно гомогенне накопичення гадолінієвого агенту. Збережена паренхіма гіпофіза та лійка гіпофіза відтиснені праворуч.

Утвір компремує сифон лівої ВСА без переконливих ознак інвазії. Зорова хіазма інтактна.

Автор: Северин Юлія Петрівна, зав. відділенням радіохірургії Клініки Спіженко

  1. Актуальні питання терапії пацієнтів з акромегалією на сучасному етапі 19.03.2019. Резолюція Ради експертів, 21 грудня 2018 року, м. Київ
  2. Acromegaly: An Endocrine Society Clinical Practice Guideline ⦁ Laurence Katznelson, ⦁ Edward R. Laws, Jr, ⦁ Shlomo Melmed, ⦁ Mark E. Molitch, ⦁ Mohammad Hassan Murad, ⦁ Andrea Utz, ⦁ John A. H. Wass The Journal of Clinical Endocrinology & Metabolism, Volume 99, Issue 11, 1 November 2014, Pages 3933–3951
  3. Gigantism and Acromegaly Guidelines Updated: Jun 09, 2020 Author: Robert A Schwartz, MD, MPH; Chief Editor: Sasigarn A Bowden, MD more…
  4. Alfredo Conti • Pantaleo Romanelli Evangelos Pantelis • Scott G. Soltys Young Hyun Cho • Michael Lim EditorsCyberKnife NeuroRadiosurgery A practical Guide/ Springer – 2020
  5. Dale Ding, Gautam U Mehta, Mohana Rao Patibandla, Cheng-Chia Lee, Roman Liscak, Hideyuki Kano et other. Stereotactic Radiosurgery for Acromegaly: An International Multicenter Retrospective Cohort Study /Neurosurgery. 2019 Mar 1;84(3):717-725. doi: 10.1093/neuros/nyy178

Заповніть всього три поля
і наш фахівець Вам передзвонить!

 (мінімальна длина імені 4 символа)  (длина телефону 10 символів)  (вибирати тільки дату в майбутньому)
Дата візиту

Ваші дані успішно відправлені! Ожидайте нашого дзвінка.

РАДІОХІРУРГІЯ КІБЕРНІЖ

Інноваційний метод лікування,
радіохірургія на системі
"КіберНіж", застосовується у
Клініці Спіженко для
дистанційного лікування
пухлин

ПРОМЕНЕВА ТЕРАПІЯ IMRT

Променева терапія пухлин
у Клініці Спіженко
проводиться на лінійному
прискорювачі останнього
покоління Elekta з
функцією IMRT

(максимального захисту
здорових тканин)

МАЛОТРАВМАТИЧНА ХІРУРГІЯ — ЛАПАРОСКОПІЯ

Сучасні методи хірургічного лікування онкологічних пацієнтів застосовуються у Центрі
хірургії Клініки Спіженко на постійній основі, в тому числі, малотравматична лапароскопія
 малотравматичність
тривалість операції від 15 хвилин
відсутність великих розрізів
 відсутність крововтрат
мінімальні ризики для пацієнта
відсутність косметичного дефекту
швидкий період післяопераційної
           реабілітації

РАДІОХІРУРГІЯ КІБЕРНІЖ

Інноваційний метод лікування,
радіохірургія на системі
"КіберНіж", застосовується у
Клініці Спіженко для
дистанційного лікування
пухлин

ПРОМЕНЕВА ТЕРАПІЯ IMRT

Променева терапія пухлин
у Клініці Спіженко
проводиться на лінійному
прискорювачі останнього
покоління Elekta з
функцією IMRT

(максимального захисту
здорових тканин)

МАЛОТРАВМАТИЧНА ХІРУРГІЯ — ЛАПАРОСКОПІЯ

Сучасні методи хірургічного лікування онкологічних пацієнтів застосовуються у Центрі
хірургії Клініки Спіженко на постійній основі, в тому числі малотравматична лапароскопія
 малотравматичність
тривалість операції від 15 хвилин
відсутність великих розрізів
 відсутність крововтрат
мінімальні ризики для пацієнта
відсутність косметичного дефекту
швидкий період післяопераційної
           реабілітації